Політика
Павла Шеремета вбила жінка
Сьогодні у Мінську хоронять українського, білоруського і російського журналіста, якого в середу підірвали в автомобілі у центрі Києва. Учора віддати останню шану Павлу Шеремету прийшли тисячі киян, які безупинним потоком несли квіти. На церемонії прощання колеги запевнили, що навіть таким жорстоким убивством українську журналістику не залякати. «Ми все одно не будемо боятись», – заявила редактор інтернет-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва-Боровик
Мирослава КОЗЮПА
Слідство у справі про вбивство журналіста має вже шість версій, але озвучують поки лише чотири: професійна діяльність, неприязнь у стосунках або особисті мотиви, російський слід (дестабілізація ситуації), замах на редактора-засновника «Української правди» Олену Притулу. Крім того, експерти схиляються до думки, що ціллю злочинців був саме Павло Шеремет. «Розрахунок був точний і грамотний. Вибухівки було закладено рівно стільки, щоб вистачило лише для водія і не зачепило нікого поруч. Якби в автомобілі знаходились пасажири, то вони, швидше за все, вижили б. Це говорить про те, що розрахунок був суто на ураження водія, а не на знищення всієї автівки», – пояснюють слідчі.
Вибухівки було закладено рівно стільки, щоб вистачило лише для водія і не зачепило нікого поруч.
Тим часом у мережу виклали відео з камер спостереження, на якому видно, як в 00 годин 22 хвилини чоловік підійшов до автомобіля, сів біля дверей водія і підготував місце для прикріплення вибухівки. О 2 годині 33 хвилини він повернувся разом із жінкою. Саме вона заклала під днище вибуховий пристрій. У цей час чоловік «прикривав» убивцю на відстані декількох метрів. Після цього, вдаючи п’яного, він пішов.
Експерт польського Центру досліджень тероризму Анджей Мрочек під час перегляду відео з моментом вибуху автомобіля звернув увагу на чоловіка, який у кадрі поводить себе не зовсім природно для такої ситуації. «Чоловік із паличкою йде у напрямку руху машини журналіста, зупиняється біля перехрестя. У момент вибуху навіть не здригнувся, натомість щось поправив у кишені, а потім, забувши про кийка, кинувся до автівки», – пояснює Мрочек. За його словами, у таких замахах виконавець зазвичай знаходиться поблизу. «Тому виникає питання: чи дочекався цей чоловік прибуття поліції і чи дав показання? Якщо він ретирувався, значить є ймовірність, що підбіг тільки для того, щоб перевірити, чи вдалося вбивство», – зазначає експерт.
В Україну вже приїхали детективи Федерального бюро розслідування США, які підключаться до розслідування гучного вбивства Павла Шеремета.
«КОЖЕН ДЕНЬ — ЯК ОСТАННІЙ»
Професійні правила і закони життя Павла Шеремета, які розмістили на сайті «Української правди» його колеги
«Чесне ім’я — наш капітал і наш ресурс. Не можна пов’язувати себе тісними вузами з якими–небудь політичними чи іншими групами, тому що це обмежує ваш професіональний простір».
* * *
«Кожен день — унікальний, кожен репортаж — як останній. У вас не буде можливості переробити репортаж… Мій головний життєвий принцип: «Кожен день — як останній».
«Підійшов до певної межі і зрозумів, що життя таке коротке, а репутація — така крихка річ, що все це віддавати волі кількох політиків — нерозумно і тупо».
* * *
«Інтерв’ю — найскладніший жанр і водночас найцікавіший. Це саме той жанр, в якому ви ніколи не знаєте, що вас чекає — перемога чи провал».
* * *
«Якщо люди вам не цікаві — це не ваша професія».
* * *
«Підійшов до певної межі і зрозумів, що життя таке коротке, а репутація — така крихка річ, що все це віддавати волі кількох політиків — нерозумно і тупо».
* * *
«Головна проблема українських реформ — злодії та розумники. З першими все ясно. А розумники знають, що і як робити, але нічого не роблять, прикриваючись роздумами про складний український характер, особливий шлях і якусь «договірну демократію».
* * *
«Опозиційні політики, як капризні дівчата, вимагають безоглядного захоплення і постійних компліментів. Вони вважають, що журналісти просто зобов’язані терпіти їхню дурість, боягузтво, слабкість і нечесність тільки тому, що ці політики виступають проти влади».
* * *
«Найбільше розчарування — це розчарування в людях. Зрада і підлість — це найстрашніший вірус, тому що він знищує віру в людей, робить нас підозрілими, недовірливими і жорсткими».
* * *
«Головне, що хочу донести, — це місію нашої професії. Що журналістика — це один із ключових суспільних інститутів. Ми — дзеркало цього життя. Що без сильних медіа неможлива сильна держава».
Повністю статтю ви можете переглянути за таким посиланнямhttp://www.pravda.com.ua/ articles/2016/07/22/7115563/ .