АГРАРНА КРАЇНА ПОВИННА МАТИ АГРАРНУ ІДЕОЛОГІЮ*

Іван Вовк (на фото) вважає, що основою економічного зростання в нашій державі мають стати дрібні підприємці, фермери та одноосібники...

Він лісівник за покликанням. Господар, який чимало зробив для району, що його очолював. Керівник, до якого люди завжди мали доступ. З Іваном Вовком розмовляємо про найактуальніші проблеми сьогодення, перспективи розвитку поліських районів та майбутнє аграрної галузі

Іван ДЕНИСЮК

— Іване Івановичу, ви лісівник за фахом. Як вирішили пов’язати долю з цією професією?
— То ще батько прищепив мені любов до лісу. От я і обрав таку життєву дорогу. Зі школи пішов сучкорубом, щоб отримати цільове направлення до вишу. Працював два місяці, а потім вступив на лісогосподарський факультет, здобув освіту і повернувся на батьківщину. Був помічником лісничого, лісничим, головним лісничим, директором лісгоспу. А потім став головою райдержадміністрації.
— Ви працювали у лісовій галузі, займалися справою, яку любите. Чому вирішили піти на посаду голови району?
— Коли був керівником підприємства, бачив, скільки у людей проблем, з якими зверталися до мене. Я вирішував їх у межах своєї компетенції, але розумів, що цього недостатньо. Усвідомлював, що з ширшими повноваженнями зможу щось більше зробити для земляків. Погодився стати головою райдержадміністрації тільки з цих мотивів – не з жодних інших.
— Що вважаєте найголовнішим із того, що вдалося зробити, будучи головою райдержадміністрації?
— Багато чого вдалося. По–перше, найголовніше – було чуйне ставлення до людей. Кожен міг прийти до мене, висловити свої проблеми, свій біль – і отримати відповідь на запитання та практичну допомогу. По–друге, займалися розбудовою соціально–культурної інфраструктури Камінь–Каширського району: садочки, школи, клуби. За три роки мого перебування на посаді не було жодного села, де б ми щось не зробили. У Бузаках і Доброму почали будували садочки.
— А що хотіли зробити, але не вдалося з тих чи інших причин?
— На жаль, не реалізував своєї мрії – звести школу в Олениному, хоч була готова проектно–кошторисна документація, на той час Кабмін уже прийняв постанову про виділення 7 мільйонів гривень для будівництва. Не вдалося спорудити і школу в Осівцях. Там також було ухвалене рішення про виділення коштів. Шкода, що ці два проекти зосталися нереалізованими.
— Іване Івановичу, ви балотуєтеся у депутати по 23–му виборчому округу. У силу життєвого й управлінського досвіду добре знаєте проблеми Полісся. Про які пріоритети ви говоритимете з виборцями?
— Насамперед зазначу, що балотуюся у народні депутати як самовисуванець. Проте я є членом Аграрної партії України і, відповідно, поділяю ідеологію цієї політичної сили. З людьми збираюся говорити не про якісь захмарні матерії, а про наболіле, про те, з чим стикаються щоденно.
Насамперед про земельну реформу. Першочергове завдання – зробити, щоб селянин був хазяїном своєї землі. Аби чоловік знав, що то його власність, він може там господарювати і повинен за це щось отримувати. У мене була ідея дати поліським регіонам на рівні законодавства особливий статус. Наші люди вирощують картоплю. А де її подіти? Перспектива аграрної галузі – одноосібні господарства. Аграрна країна повинна мати аграрну ідеологію. Ще раніше у мене виникала думка створення кооперативів: з відгодівлі худоби, виробництва молока, вирощування картоплі. Так само одноосібним господарствам треба надати юридичний статус. Аби людина могла працювати у своєму хазяйстві, продавати продукцію, мати офіційні відрахування і заробляти собі пенсію. Це дуже актуальне питання для нашого регіону.
Крім того, поліщуків турбує варварське використання природних ресурсів. Проблема неконтрольованих вирубок лісу існує досі. Останніми роками з’явилася нова біда – видобуток бурштину. Полісся багате на різні ресурси, і прикро, що з цього не можуть скористатися громади. Тільки громади мають контролювати розробку родовищ сонячного каміння, а місцеві жителі повинні мати роботу.
— Людей хвилює не лише це. Чи не щомісяця отримуємо повідомлення про підвищення житлово-комунальних тарифів. Тим часом доходи українців не збільшуються.
— Влада проводить безвідповідальну політику. Замість того, щоб дбати про людей, піднімати економіку, підтримувати українського виробника, нині йде розкрадання країни. Селян кинули на самовиживання. Про якусь підтримку одноосібників годі говорити. Власне, йду у парламент ще й для того, аби винести ці проблеми на всеукраїнський рівень та вирішити їх.