На 50-й день після Великодня весь християнський світ відзначає Трійцю (Тройцю, П’ятидесятницю) — одне із провідних свят церковного календаря...
На 50-й день після Великодня весь християнський світ відзначає Трійцю (Тройцю, П’ятидесятницю) — одне із провідних свят церковного календаря. У християнстві воно сформувалося у ІV столітті після прийняття церквою догмата про трійцю — існування єдиного Бога у трьох іпостасях. «Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина, і Духа Святого», — так наставляв своїх учнів Христос невдовзі після воскресіння... Проте обрядовість та звичаї цього свята на українських теренах мають давніші, ще язичницькі корені. Першого дня Трійці у деяких місцевостях, зокрема й на Волині та Рівненщині, справляють найбільш архаїчний за походженням обряд водіння Куста, детально описаний у дослідженнях відомого етнографа Василя Скуратівського. Дуже емоційним і пам’ятним із дитинства є звичай прикрашати оселю — клечати — зеленню та зіллям, застеляти долівку лепехою (татарським зіллям). Троїцьке зілля потім не викидали, а сушили й у відварах мили волосся, парили ноги, клали під голову покійникові. У «Зелену суботу» здавна існує звичай поминати самогубців і тих, хто пропав безвісти. Загалом культ предків тією чи іншою мірою представлений у троїцьких обрядах усіх європейських країн.
