«РАТЬ» ЕКСПОРТУВАТИМЕ РІПАК У ЄВРОПУ

Середня зарплата працівників цього підприємства становить 7 тисяч гривень, а після виходу на нові ринки економічна потужність господарства зросте ще більше

Сергій НАУМУК

Волинь розпочала жнива. Одними з перших на поля випустили комбайни у господарстві «Рать» Луцького району. Вже зібрали ячмінь, приступили до обмолоту ріпаку. У полі працює чотири потужних «Лексіони». Два менших комбайни задіюють для збору врожаю на ділянках населення. Загалом технікою і пальним господарство забезпечене на 130 відсотків від потреби.
— Види на врожай добрі. Озимі зернові дають прекрасний результат. Весна була погожою для всіх культур. А от осінь торішня — несприятлива, суха. Тому ріпак вродив не відмінний, а добрий, — каже головний агроном господарства Микола Романюк. — Маємо до збирання майже 2 тисячі гектарів ранніх зернових. Вже обмолотили ячмінь і взялися за ріпак. Загалом плануємо намолотити близько 8 тисяч тонн пшениці, 4 тисячі тонн ріпаку.
Керівник господарства Віктор Шумський розповідає, що мають щораз ліпші показники завдяки застосуванню новітніх технологій та нових сортів рослин. До речі, «Рать» плекає здебільшого зернові вітчизняної селекції. І не через шароварний патріотизм. Річ у тім, що сорти, виведені Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України, районовані, тобто пристосовані саме до наших кліматичних умов. З гектара збирають по 70 – 80 центнерів, а окремі сорти дають і по 100. Господарство віддавна співпрацює зі згаданою науковою установою і має статус елітгоспу. Цього року «Рать» планує самостійно експортувати ріпак. Адже скасування спеціального режиму сплати ПДВ (цей податок надходив на спецрахунок, і підприємство могло його використовувати на свої потреби) боляче вдарило по сільгоспвиробниках. Разом із тим експортери мають нульову ставку ПДВ.
Крім рослинництва, у «Раті» розвивається і тваринництво. Із ВРХ, зокрема корів, сформовано чимале породисте стадо.
— Самі виробляємо корми. Нові технології годівлі та утримання сприяють непоганим результатам. За минулий рік надоїли більш як 9 тисяч літрів молока від однієї корови. Нині завдяки продуктивності молочне скотарство є прибутковим. Але хотілося б, аби ціна молока була вищою, — розповідає Віктор Шумський дорогою до поля. — Середня зарплата тваринників становить 8 тисяч гривень (загалом по господарству — 7 тисяч). Доярки отримують близько 10 тисяч.
Названі цифри найкраще ілюструють ставлення до персоналу на підприємстві. Хоча за роки мого спілкування з Віктором Шумським слова «персонал» з його вуст ніколи не доводилося чути. А от те, що «наші люди найкращі», він повторював не раз.
…Наближаємося до лану. За «Лексіоном», який молотить ріпак, поважно ступають кілька бузьків. Птахи приглядаються до стерні і шукають поживу. Комбайнери Сергій Синиця та Юрій Шумський на хвилину виходять із кабіни. Кажуть, що ріпак вдався непоганий. Уже сухий — вологість у межах 8–9 відсотків. Ним зайнято 400 гектарів. За 3 – 4 дні справляться. Не гаючись, хлопці знову сідають у комбайн, над яким злітає сполоханий лелека.
— Вже як почали жати ріпак, то робота триватиме до Покрови: зібрати ріпак, пшеницю, ячмінь, посіяти ріпак, заготовити силос, зібрати сою, кукурудзу на зерно, посіяти зернові, викопати буряки, — підсумовує Віктор Анатолійович.

Довідка «Волині–нової»
За інформацією департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації, станом на 11 липня господарства області обмолотили озимий ячмінь на 2,9 тисячі гектарів (майже 50 відсотків посівних площ, намолочено понад 13 тисяч тонн, середня врожайність 47 ц/га). Деякі сільгоспвиробники розпочали збір озимого ріпаку (викошено понад 380 га, намолочено 1,4 тис. тонн, середня врожайність 35,4 ц/га) та гороху (до збирання 3,4 тисячі га, середня врожайність 47 ц/га).

На фото: Микола Романюк, Віктор Шумський, Сергій Синиця та Юрій Шумський (зліва направо) оглядають рапс.
Фото Сергія НАУМУКА.