ТУРКИ ЛЯГАЛИ ПІД ТАНКИ ЗАРАДИ УТВЕРДЖЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ ЧИ АВТОРИТАРИЗМУ ЕРДОГАНА?

Тепер врятований президент вимагає відновлення смертної кари


У Туреччині відбулася спроба державного перевороту. Частина військових хотіла вбити президента Реджепа Таїпа Ердогана (на фото) та захопити владу в країні. Однак заколот вдалося придушити дуже швидко

Мирослава КОЗЮПА


У ніч на суботу в небо над Анкарою і Стамбулом піднялася військова авіація. На вулицях з’явилися танки, чулися постріли з вогнепальної зброї. Військові перекрили обидва мости — Босфорський та Міст Султана Мехмета. Заколотники взяли у заручники начальника Генерального штабу та інших керівників турецької армії. Нейтралізовано охорону президентського палацу, нападу з вертольотів зазнали будівлі парламенту, уряду та інших стратегічних державних об’єктів. Турецькі ЗМІ офіційно повідомили, що владу в країні перейняла на себе так звана «Рада миру», а військові оголосили про запровадження комендантської години та воєнного стану.
Після бомбардування резиденції у Мармарисі, де відпочивав президент, Ердоган покинув країну приватним літаком і попрямував, за повідомленнями деяких ЗМІ, шукати політичного притулку в Англії та Німеччині. Однак там нібито йому відмовили. Тож легітимному главі держави не залишалося нічого іншого, як звернутися за підтримкою до власного народу: через систему відеозв’язку з власного телефону він з’являється на одному з турецьких телеканалів і закликає громадськість виходити на вулиці на знак спротиву діям бунтівників.
Президента почули: проти озброєної армії стали тисячі мирних громадян, які просто лягали під танки, аби їх зупинити. Підтримку Ердогану оголосило командування військово–морських сил країни, у небо піднялися винищувачі, які збили один із гелікоптерів заколотників. Залишилися вірними діючій владі й внутрішні війська. Ближче до ранку Ердоган із аеропорту Стамбула дав прес–конференцію, під час якої заявив, що уряд контролює ситуацію в країні. А в неділю о 16.30 збройні сили офіційно оголосили про поразку, визнавши підтримку діючого президента з боку громадськості. Глава уряду Біналі Йилдирим запевнив, що «турецькій демократії більше нічого не загрожує».
У Туреччині опублікували смс–листування одного з високопосадовців — організаторів заколоту, де військовим віддано наказ стріляти на поразку у будь–кого, хто спробує перешкодити діям повстанців, а також розпорядження про захоплення державних об’єктів і проведення арештів. Із листування нібито випливає, що змовники причетні до організації «Хізмет» (її також називають «паралельною державою», а серед послідовників багато правоохоронців, суддів, журналістів), яку створив опозиціонер Фетхуллах Гюлен, який проживає у США. Ердоган закликав Білий дім видати політичного опонента. В Анкарі вважають, що «паралельна держава» мала намір ізолювати Туреччину на міжнародній арені. «Вони дорого заплатять за цей акт зради. Ми не віддамо країну окупантам», — прокоментував очільник країни та закликав парламент повернутися до розгляду питання про зняття заборони на смертну кару. Сам Гюлен особисто засудив переворот, називаючи його «образою демократії», та припустив, що це могла бути «постановка» влади, аби мати привід для судових переслідувань та узурпації влади.
Під час «зачисток» після спроби перевороту було затримано близько 6 тисяч осіб, але, прогнозують, це не межа. Понад 100 генералів і адміралів взяті під варту, відсторонені майже 3 тисячі суддів і близько 8 тисяч поліцейських по всій країні. До слова, серед затриманих — керівник однієї з баз НАТО і льотчик, який у листопаді 2015 року збив російський Су-24. Жертвами сутичок стали майже 300 осіб, серед них 41 поліцейський та 104 учасники заколоту. Близько півтори тисячі — поранені.
Підтримку Ердогану висловила Україна, а також США, Іран, Саудівська Аравія, Ізраїль, Євросоюз, НАТО і навіть Росія. Проте заколот від самого початку був приречений на поразку — вважає політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач:
— Президент Ердоган має реальну серйозну підтримку свого електорату, достатню для придушення будь–якого повстання, особливо якщо у ньому бере участь лише частина армії, — зазначив експерт.
Однак тепер Ердоган, який став першим всенародно обраним президентом країни, поступово зосереджуючи владу в своїх руках, позбувся церемоніального статусу, має всі шанси отримати безмежні права. Або ж стати справді демократичним лідером і продовжити шлях прогресу, орієнтуючись на європейські цінності.
— Після невдалої спроби державного перевороту в Туреччині президент Реджеп Ердоган може зробити спробу змінити державний устрій — з парламентської республіки на президентську, притому істотно збільшивши свої повноваження, — вважає колишній генеральний консул України у Стамбулі, голова фонду «Майдан Закордонних Справ» Богдан Яременко.
А ось журналіст Віталій Портников бачить майбутнє наших сусідів через Чорне море в яскравих барвах:
— Після поразки путчу у Стамбулі й Анкарі Туреччина також наблизилася до успіху демократичної моделі. Її громадяни переконалися, що майбутнє країни залежить не від сили зброї, а від сили закону і представницьких інституцій. І це — справді видатне досягнення.