Чому «хлiбна полiтика» держави знову не виправдовує сподiвань сiльгоспвиробникiв?
Чому «хлiбна полiтика» держави знову не виправдовує сподiвань сiльгоспвиробникiв? — Як зурочили столичні посадовці жнива похвальбами про небачений врожай, — бідкаються селяни в дощову погоду, знаючи, що кожен день запізнення у збиранні зернових — це чималі втрати і у кількості, і у якості збіжжя. Тим часом саме на зернові покладали сільгоспвиробники свої надії, пов’язані з поліпшенням фінансового стану господарств, підготовкою до осінньо-польових робіт. Схоже, сподівання їхні і цього року виправдаються не у повній мірі. І винна в цьому не лише погода. На нараду начальників райсільгоспуправлінь, яка проходила з участю заступника голови облдержадміністрації Галини Якимчук, принесли пишну хлібину, випечену з борошна з нового врожаю. Табличка біля буханця містила повну його «родослівну». Печуть такий хліб у СГТОВ «Колос» Луцького району. Пшениця сорту «Колумбія», врожайність — 72 центнери з гектара, вміст білка — 9 відсотків. Тобто ця дуже показна хлібина була спечена із борошна з пшениці шостого класу, з фуражного зерна. Нові стандарти в оцінці якості збіжжя за вмістом білка волинські хлібороби ніяк не можуть визнати справедливими. — Хіба державі не потрібен хліб? Так, ми можемо пустити це зерно на корм, але хіба то не гріх? Тим більше, що коли ми у своїй власній лабораторії робимо аналіз, то виходить зерно щонайменше четвертого класу. А веземо його здавати, особливо якщо увечері, то на КХП нам ставлять шостий клас. З того зерна, яке повернули, ми теж спекли хліб, вийшов навіть кращий, ніж оцей. Вимагають на комбінаті хлібопродуктів, щоб вологість збіжжя була не вищою 18 відсотків. У нинішні дощові жнива цього не завжди вдається досягнути. Машини повертають, не задумуючись, які ми втрати несемо, адже пальне дорожчає. Регулюють ціну на бензин А-95 для «крутих», обіцяють, що не допустять на нього вищої ціни, ніж 2.90. А про бензин А-76, який в основному використовується на селі, мова не йде, — з обуренням говорив на нараді відомий на Волині господарник, голова приватно-орендного сільгосппідприємства «Русь» Горохівського району Роман Притулюк. З рук в руки передавали учасники наради й газету «Сільський час», де містилось повідомлення про те, що у Херсонській області ВАТ «Новокаховський КХП» переробляє зерно VІ класу на борошно вищого та першого гатунків. «Якщо таке можливо на півдні, то що вже казати про Волинь, де більшість вирощеного зерна вважають фуражним», — перемовлялися присутні. Однак, як з’ясувалося зі слів Галини Василівни Якимчук, відміняти в області державні стандарти місцева влада не може та й потреби в цьому не бачить, бо є достатньо власного зерна третього класу. Ну, а спори в оцінках якості зерна за вмістом білка, які виникають між виробниками і переробниками, може вирішити державна хлібна інспекція, куди слід подавати у випадку сумнівів зразки збіжжя. Поки що до хлібної інспекції з цього приводу ніхто не звертався, хоча незадоволених багато. «Воювати» є за що: ціна на пшеницю третього класу — 800 гривень за тонну, а шостого класу — 450—500 гривень. Та селяни кажуть, що доводити їм свою правоту ніколи та й безперспективно: приладів для вимірювання вмісту білка в зерні в області не вистачає. Виготовляють їх у Санкт-Петербурзі, докупитися неможливо. Чомусь у нас завжди так виходить в Україні: самі собі організовуємо проблеми. Втім, на думку заступника голови облдержадміністрації Галини Василівни Якимчук, новації з новими стандартами насправді не такі вже й страшні для сільгоспвиробників. Навпаки, проведений нею аналіз засвідчив, що оцінка якості збіжжя за вмістом білка для селян вигідніша, аніж традиційна — за рівнем клейковини. За її словами, і з реалізацією збіжжя у тих районах, де про це подбали, проблем не буде. Задовго до початку жнив збирали заявки-пропозиції на поставку зерна у Держрезерв. Побажання волинських сільгоспвиробників у Києві врахували і збільшили закупівлю жита в області. Зібрали і пропозиції хлібопекарів, закріпили за переробними підприємствами господарства, які продаватимуть їм зерно. Уже пройшли перші торги аграрно-промислової біржі. І хоч на них пропозиція значно перевищувала попит на зерно, від наступних торгів очікують більшого. Буде працювати лізинговий фонд, купуватимуть збіжжя птахопідприємства, спиртогорілчаний комбінат. — Якщо хтось думав, що випрошуватимемо зерно чи будемо «вибивати» його, той помилився. Ціни цього року уряд встановив вигідні для селян, і пропозицій продати зерно до Держрезерву, регіональних запасів надійшло більш ніж достатньо. Ті ж, хто сподівається на вищі ціни, може скористатися системою заставних закупівель. Одержуєте кошти на осінньо-польові роботи, а зерно зберігається до кращих часів, буде можливість продати дорожче — будь ласка, — вкотре роз’яснювала Галина Якимчук вигоди заставної закупівлі зерна. Хоча навряд чи тільки через необізнаність сільгоспвиробники не поспішають скористатися системою заставної закупівлі. Головна причина — недовір’я. Хтось побоюється, що зерно можуть конфіскувати за старі борги, хтось не хоче показувати свої реальні доходи чи боїться бути обдуреним. От і вичікують: нехай віджнивуємо, а там буде видно. Жнива ж затягуються, і оголошення «надзвичайного стану» в зв’язку з негодою допомагає мало. Кращі показники з обмолоту зернових мають Ратнівський, Камінь-Каширський, Старовижівський, Ковельський райони, а у хлібних районах ще й третини збіжжя не зібрано. Середня врожайність зернових в області поки що становить 27,8 центнера з гектара. Перевіряючі з головного управління сільського господарства відряджені на місця, щоб стежити, як використовується жниварями кожна погожа година. Така опіка навряд чи виправдана: хто ж з селян собі ворог? Перезволожене зерно на нараді рекомендували роздавати людям в рахунок боргів по зарплаті, мовляв, дядько в селі якось доведе його до пуття. На жаль, у самого дядька згоди на це, як завжди, ніхто не питає, у нього вибору нема. З уст начальника головного управління сільського господарства Володимира Літвінчука, заступника голови облдержадміністрації Галини Якимчук присутні отримали роз’яснення з приводу часткового забезпечення дизпаливом на жнива за пільговими цінами, яке досі не всі викупили, одержали відповіді на запитання щодо впорядкування роботи хлібоприймальних підприємств, схеми розрахунків за зданий хліб. Особливу тривогу, наголошувалося на нараді, викликає те, що поки що засипано всього 11 відсотків потрібної кількості зерна на насіння. Галина СВІТЛІКОВСЬКА.
