Голоби отримали «незалежність» – і тепер до Ковеля по довідки їхати не треба
Об’єднана територіальна громада із центром у цьому селищі увійшла в п’ятірку волинських першопрохідців, які відчули на собі процеси децентралізації. Її голова Сергій Гарбарук упевнений: найважчий період уже позаду. Він керується принципом: держава — це ми, тож потрібно працювати над змінами, якщо хочемо європейського життя
Людмила ВЛАСЮК
«За один рік зробили більше, ніж за всі попередні»
Процес об’єднання у Голобах розпочався з того, що в сусідні сільради розіслали ініціативні листи з пропозицією створити одну громаду. З 9 відгукнулися лише 3: Поповичівська, Новомосирська та Майданська. Тепер же, побачивши, що це вигідна справа, Радошинська сільрада попросила розглянути можливість увійти до складу Голобської ОТГ.
— Це хороша сільська рада, там є піщаний кар’єр, тому ми такій «нареченій» дуже раді, — усміхаючись, говорить Сергій Володимирович. — Що стосується голів сільрад, які приєдналися, то вони залишилися на своїх місцях і виконують обов’язки старост, інші працівники мають роботу у штаті Голобської об’єднаної громади. Лише двоє колишніх секретарів сільрад стали на облік у Центр зайнятості. Сьогодні штат нашої ОТГ становить 30 працівників. Приємно, що маємо спеціаліста з реєстрації прав на нерухоме майно і людям не потрібно для цього їхати до Ковеля.
Без доріг, без грошей, без молоді, яка не бачить перспектив, селище потроху йшло б до занепаду. Децентралізація ж поверне сюди молодь, спеціалістів різного профілю, бо відтепер є перспектива, є кошти.
Маленькі села, приєднуючись до великих населених пунктів, побоювались одного — аби про них не забули. Із 26 депутатів 18 представляють колишню Голобську селищну раду і 8 — села, що приєдналися. Робота ведеться по всіх населених пунктах, приймаються колективні рішення, кошти спрямовуються на об’єкти, які є пріоритетними та першочерговими.
— Тішуся з того, що депутатський корпус ставиться з розумінням до проблем селян і не тягне фінансову «ковдру» тільки на Голоби, — зізнається очільник об’єднаної громади. — А ще радію, що немає у нас політпартійного складника. За 2016–й ми реалізували значно більше проектів, ніж за попередні роки — до об’єднання. Крім того, держава дотримала слова і виділила з Держбюджету на розвиток інфраструктури 5 мільйонів 106 тисяч гривень пропорційно до кількості сільських жителів і території.
— У Голобській ОТГ створено Центр надання адміністративних послуг, що значно спрощує життя людей і заробляє кошти безпосередньо для громади. Без доріг, без грошей, без молоді, яка не бачить перспектив, селище потроху йшло б до занепаду. Децентралізація ж поверне сюди молодь, спеціалістів різного профілю, бо відтепер є перспектива, є кошти, — вважає Сергій Гарбарук. — Понад 7 мільйонів — власні надходження громади. Змінилася система оподаткування ОТГ, посприяв тут і акцизний збір, і оренда землі, і 60% податку з доходів фізичних осіб. Звичайні сільські ради цього не мають.
«Економити на дітях — гріх»
До основного освітнього закладу — школи–гімназії селища Голоби — доїжджає 120 учнів із 13 сіл. Діти відразу відчули різницю: коли в класі 23 школярі, а не 3, навчання і спілкування відбувається на зовсім іншому рівні. Це розуміють і батьки, які хочуть, щоб діти отримали знання, а не просто атестат. У цьому переконана директор закладу Наталія Хом’як, котра 14 років пропрацювала начальником відділу інформаційної діяльності Ковельської РДА, а до того 13 літ вчителювала у рідній школі.
— За рахунок освітньої субвенції для новостворених опорних закладів ми суттєво поліпшили матеріально–технічну базу. Функціонують два нові комп’ютерні класи, маємо телевізори, проектори, ноутбуки. Чотири наших філії намагаємося забезпечити необхідним, аби ці школи не почувалися обділеними, — розповідає Наталія Вікторівна.
Крокуючи коридорами, знайомлюсь із педагогами та дітьми. Світлана Бондарук працює вже 33 роки, але тільки зараз веде інклюзивний клас. Навчання учнів з особливими потребами затверджено постановою Кабінету Міністрів і четвертий рік реалізується у Голобській ЗОШ.
— Ці школярі потребують посиленої уваги, — каже вчителька. — Ми працюємо з батьками і дітьми, яким непросто в цьому світі, тож мусимо зрозуміти: вони хочуть не нашого співчуття, а прагнуть бути потрібними суспільству, стати рівноправними учасниками навчального процесу. Інклюзивну освіту ввели для того, щоб соціалізувати і спонукати дитину вчитися, а учнівську громаду — толерантно ставитися одне до одного.
У Поповичівській ЗОШ І — ІІІ ступенів замість газових встановили твердопаливні котли, що обігрівають приміщення площею 3000 квадратних метрів. Голова об’єднаної громади зізнається: затрати становили понад мільйон гривень, але приємно чути від учителів, що за багато років їм уперше затишно і тепло. Бентежить лише, що в школі навчається тільки 39 дітей.
— Можливо, цього року доведеться розглядати питання пониження статусу цього закладу, — розмірковує Сергій Володимирович. — Будемо радитися з батьками, вчителями. Їхня думка для нас важлива.
Коли Голоби стали центром ОТГ, позитивні зміни відчули і працівники музичної школи. Проектно–кошторисну документацію на ремонт покрівлі було розроблено п’ять років тому, однак усе впиралося в кошти. Цьогоріч після ремонту даху столітня споруда набула сучаснішого вигляду. З 2016–го музична школа перебуває на балансі об’єднаної громади, і Сергій Гарбарук першочерговим завданням вважає зберегти духовну культуру, наголошуючи, що гріх економити на дітях.
— Грі на музичних інструментах навчаються понад 100 учнів із Голоб та сіл, що належать до ОТГ. Деякі добираються на заняття за сім кілометрів, — каже директор школи Тетяна Приступа. — Діють класи фортепіано, баяна, акордеона, бандури, скрипки, духових інструментів. У перспективі — відкриття вокального класу. Є серед наших випускників і заслужений артист України — це Богдан Кисляк, відомий акордеоніст.
Усі учні — здібні, правда, грають на стареньких інструментах, що відслужили понад 40 років.
— Ми стараємося їх підтримувати у хорошому стані, ремонтувати, настроювати, — наголошує викладач сольфеджіо Віктор Шиятюк. — Однак мріємо оновити матеріальну базу. А ще провести інтернет, щоб із його допомогою краще показати дітям неповторний світ музичного мистецтва.
«Стояти збоку і давати вказівку тому, хто йде за плугом, легко»
Переймаються в ОТГ і майбутніми планами, адже фінансового ресурсу на все не вистачає, тож потрібно шукати кошти з власних доходів. На цей рік уже підготували та подали кілька проектів: наступний етап реконструкції стадіону «Дружба», капітальні ремонти дитсадка та селищної бібліотеки, де планують замінити дах, хочуть також відкрити архів та територіальний центр для обслуговування одиноких громадян.
Відомі Голоби й унікальними пам’ятками архітектури: В’їзною брамою XVIII століття, де після реставрації проходять богослужіння для парафіян УПЦ КП, та залишками садибного будинку Вільгів — шляхтичів, яким колись належало селище. Спільно з польським партнером — гміною Замосць — подали проектну заявку на створення Центру польсько–української культури на базі садиби, планується створити зону відпочинку.
— Чимало зауважень лунає на мою адресу, але я завжди кажу: критикуючи — пропонуй, — міркує Сергій Гарбарук. — Стояти збоку і давати вказівку тому, хто йде за плугом, легко. Але я не жалкую про рішення об’єднатися, хоча проблем вистачає. Наприклад, вимушені були вирішувати самотужки питання з харчуванням учнів молодших класів, яке переклали на місцевий бюджет. Тож хочеться, аби люди були активніші. Адже стимул для росту є, і він вартий того, щоб громада почала самостійно дбати про свій добробут.
Довідка «Волині–нової»
У Голобській ОТГ проведено реконструкцію кіноконцертної зали Будинку мистецтв, освітлення сцени, закуплено костюми для виступів. Відремонтовано будинки культури у селах Новий Мосир та Майдан, перекрито дах клубу у Великому Порську. У Солотвині проведено вуличне освітлення. За кошти Європейського Союзу відновлено мережу меліоративних каналів, яку не чистили понад 30 років. На умовах співфінансування з Державного фонду регіонального розвитку реконструйовано стадіон.
Очолює шкільний колектив впевнена і цілеспрямована Наталія Хом’як.
Учні відчули переваги навчання в опорному закладі.
Тут панує взаєморозуміння і між вчителями, і учнями.
Майбутнє Голобської громади за цими дітьми.
Директор музичної школи Тетяна Приступа пишається своїми вихованцями.
Відкривають дитячі таланти залюблені у професію викладачі Віктор Шиятюк та Валерій Воробей.
Фото Людмили ВЛАСЮК.
