Курси НБУ $ 39.22 € 42.37

Без «десятки» перспективи шахтам немає

Досі на будівництво нового підземного підприємства не надійшло жодної копійки із запланованих на 2017-й рік 150 млн гривень

Алла ЛІСОВА


Перший квартал для волинських гірничих підприємств ознаменувався позитивними подіями. На шахті «Бужанській» здана в експлуатацію довгоочікувана лава №444. На черзі — монтаж ще однієї. Паралельно така ж робота проводиться на відокремленому підрозділі — шахті №9, яку хотіли завчасно записати до тих, які вже відпрацювали свої запаси й повинні йти на закриття. До речі, якраз цей відокремлений підрозділ став, образно кажучи, рятівною соломиною для усього державного підприємства «Волиньвугілля», видаючи на-гора якісне вугілля. Так, наприклад, у березні при плані 10,3 тис. тонн там очікується видобуток 7,3 тис. тонн палива. Незважаючи на те, що зношеність вуглевидобувних комбайнів складає більше 70 відсотків, шахтарі стараються своїми силами лагодити обладнання і виконувати поставлені завдання. Саме з такого, реанімованого в механічному цеху шахти, є можливість «запустити» 458-у лаву.



Головна ставка робиться на будівництво «десятої» шахти, на якій, за скромними підрахунками фахівців, при ритмічному видобутку вугілля роботи вистачить для більш як тисячі робітників майже на сорок років.



Покладають певні надії і на «Бужанську», працівники якої в силу об’єктивних, а дещо і суб’єктивних причин, пов’язаних зі страйком, у березні видали на-гора всього близько 2,9 тис. тонн вугілля (план — 10,4 тис. тонни). Однак вже найближчим часом очікують покращення всіх економічних показників. Головний з них — зольність вугілля, яка тепер повинна становити 27 — 30 відсотків. А це дасть змогу паливо напряму, без збагачення, відправляти на теплоелектростанції. За «вироблений» товар гірники отримуватимуть гроші. Таким чином підприємство, фінансово-господарська діяльність якого в останні роки є збитковою, має всі шанси вийти на рівень, близький до рентабельності. А з огляду на те, що промислових запасів кам’яного вугілля на цій копальні більш як 5 млн. тонн, то цілком реально, аби вона на 20 — 25 років забезпечила роботою кількасот шахтарів, сплачувала податки, вносячи свою частку в інфраструктурну розбудову Волині.
Та, попри все, сьогодні головна ставка робиться на будівництво «десятої» шахти, на якій, за скромними підрахунками фахівців, при ритмічному видобутку вугілля роботи вистачить для більш як тисячі робітників майже на сорок років. При тому, якщо задіяні будуть дві лави, то за рік — два шахта може стати прибутковою. Тому й планується навколо «десятки» згуртувати кращих фахівців.
А поки що підстав для оптимізму небагато. Закінчується перший квартал, а на будівництво не надійшло жодної копійки із запланованих на нинішній рік 150-ти млн гривень. До слова, торік було у Держбюджеті записано 100 млн. гривень, з яких підприємство отримало менше 50... Якщо навіть ці кошти почнуть надходити регулярно, приміром, із завтрашнього дня, то й в цьому випадку шахтобудівникам треба буде докласти зусиль, аби їх освоїти. А якщо це станеться, як зазвичай, в другій половині року або й під кінець, то де шукати винного й у якому столітті відзначатимемо новосілля довгобуду?
На одній з останніх оперативних нарад голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, аналізуючи стан справ на нововолинських вугільних підприємствах, вказав на необхідність якнайшвидшої здачі в експлуатацію шахти №10 як стратегічно важливого об’єкта. Він зазначив, що тепер щомісяця проводитимуть зустрічі із залученням всіх відповідальних осіб копальні, представників Міністерства енергетики та вугільної промисловості, місцевої влади. Робиться це з метою привернення більшої уваги до проблем будівництва, а «крапля камінь точить», як висловився Нововолинський міський голова Віктор Сапожніков. А ще — дасть змогу тримати на контролі кожен метр прохідки, без завершення якої не бачити вугілля з нової шахти. А без «десятки» жодної перспективи вугільна галузь краю не має.

Telegram Channel