«Довге повернення в Україну» Олега Штуля

Олег Штуль народився 1 липня 1917 р. у с. Лопатичі Олевського району Житомирської області в сім’ї українського патріота–священика Данила Штуля. Значний період часу родина проживала на території Волинської області. У 1934 році закінчив семінарію у Кременці, продовжив студії у Варшавському університеті, активно публікувся в українських часописах, займався громадською робою. Під час навчання вступив до ОУН, тісно співпрацював із Олегом Кандибою, Дмитром Донцовим, Євгеном Маланюком, Оленою Телігою та іншими представника української творчої інтелігенції.

Під час навчання вступив до ОУН, тісно співпрацював із Олегом Кандибою, Дмитром Донцовим, Євгеном Маланюком, Оленою Телігою та іншими представника української творчої інтелігенції.

Олег Штуль – член київської похідної групи ОУН(м), згодом представник Андрія Мельника у «Поліській січі» Тараса Боровця. У 1943 р. арештований німцями, перебував у концтаборі «Заксенгаузен». Після закінчення Другої світової війни залишився у Франції, працював редактором газети «Українське слово». Після смерті Андрія Мельника обраний головою Проводу ОУН. Олег Штуль також займався видавничою діяльністю. Він редагував праці дисидентів, які побачили світ у «Націоналістичному видавництві» в Парижі. Серед них: «Лихо з розуму» В'ячеслава Чорновола, «Собор у риштованні» Євгена Сверстюка, «За східним обрієм» Д. Шумука, випуски «Українського вісника» (І, ІІ, IV, VІ, VІІ, VІІІ) та безліч інших видань.

Відкриття виставки відбудеться за участі сина Олега Штуля – Данила Штуля, який передав із Франції до Волинського краєзнавчого музею фотографії, документи та особисті речі свого батька.