Президент СДМ Бо Валленберг гордиться тим, що наші кольори національних прапорів однакові!
«Молодь ще зі шкільних років має бачити жахливі наслідки корупції»
Цьогорічний жовтень – особливий для здобувачів освіти, вчительського та трудового колективу КЗЗСО «Лаврівський ліцей Боратинської сільської ради», який очолює керівник із багаторічним досвідом Віктор Папко. 29 жовтня виповнюється 10 років від часу створення у цій на той час школі першого в Україні учнівського клубу «Некорумповане покоління». Про становлення, згуртування, реалізацію планів цього надзвичайного проєкту попросила розповісти безпосереднього учасника, людину-генератора багатьох ідей, соціального педагога Лаврівського ліцею, члена наглядової ради Волинського благодійного фонду «Дитяча місія. Україна» Арсена Сидорчука
«Вирішили: будемо говорити правду»
– Арсене Арсеновичу, то з чого все почалося?
– Наша країна є лідером із співпраці зі Скандинавською дитячою місією, яка має свої представництва у 21 державі. Завдяки цій організації, такої ж жовтневої пори 33 роки тому був створений Волинський благодійний фонд «Дитяча місія. Україна» під керівництвом Людмили Лонюк. Про його доброчинну діяльність швидко заговорили в Україні. Волиняни серед перших отримали допомогу для постраждалих від Чорнобильської катастрофи, на лікування та оздоровлення дітей. Згодом фонд розширив свою діяльність у реалізацію багатьох проєктів і програм, які допомагають і підтримують дітей, лікарні та територіальні центри, сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах, освітні заклади, а тепер – українців, постраждалих внаслідок війни.
– «Некорумповане покоління» – чия ідея?
– На генеральній асамблеї Скандинавської дитячої місії у 2010 році відбулася дискусія учасників про основні причини бідності. Усі учасники зійшлись на тому, що основною причиною зубожіння є корупція. Подібна розмова відбулася уже в Україні з членами наглядової ради Дитячої місії. Ми дискутували про те, що Дитяча місія робить для подолання головної причини бідності та зійшлися на думці, що в основному ми працюємо з симптомами проблеми, а не з її корінням.
Основна проблема – це корупція, рак суспільства, і від цього явища, здебільшого, потерпають саме незаможні верстви населення. Це не лише поглиблює нестабільність, бідність, але й є основним фактором, що приводить слабкі держави до недієздатності. Саме Україна серед таких держав, у яких молоді немає майбутнього.
Десять років тому Скандинавська дитяча місія дала старт новому проєкту міжнародного руху «Некорумповане покоління». До цього міжнародного проєкту долучився і Волинський обласний благодійний фонд «Дитяча місія. Україна», а Лаврівський ліцей став першим у цій цікавій, корисній і, разом із тим, непростій справі. Так був створений у Лаврові учнівський клуб «Некорумповане покоління». Ця знакова подія відбулася в актовій залі нашого ліцею. На ній були присутні Президент Скандинавської дитячої місії Бо Валленберг зі Швеції, голова правління Дитячої місії Людмила Лонюк та директор школи (нині ліцею) Віктор Папко.
– А чому саме взяли орієнтир на школярів?
– Корупція є небезпечний опонент. Боротьба з нею є дуже ризикованою, це як покласти голову у вулик, бігати навколо і кричати. Бджоли нападають на вас, а ви будете цілком незахищені перед їх атаками. Побороти корупцію зусиллями такої невеликої організації, як Дитяча місія, неможливо. А, по-друге, будьмо відверті, корупція живиться людьми. Як припинити живити корумпованих? Цього можна досягти шляхом підвищення обізнаності суспільства через освіту та пропаганду. Ідея «Некорумпованого покоління» полягає саме в тому, щоб зосередити увагу на дітях та молоді, навчити їх бачити жахливі наслідки корупції. Ми можемо створити нове покоління, яке займе тверду позицію в боротьбі з будь-якими зловживаннями, позицію, якої вони будуть дотримуватися впродовж всього свого життя.
Візьмемо сьогодення: йде кровопролитна війна з орками, а в нас рясніють повідомлення про корупцію, про підкупи і незаконне збагачення.
Майбутнього немає. Але є ті, які його створюють. Чекати? Життя занадто коротке. Молодь не хоче чекати. Говорити правду або обманювати, бути чесним чи не бути? Відповідь дуже проста: ми будемо казати правду. Україна бажає позбутися корупції, яка отруювала і отруює життя протягом багатьох років.
«Разом – ми сильні!»
– Ваш «внутрішній вулик» запрацював і що було далі?
– Так, ми робимо практичні справи. В першу чергу спираємося на надійних друзів, з якими маємо тісні стосунки. Періодично проводимо тренінги, квести, фестивалі. На сьогодні найактивнішими осередками учнівських клубів є Радомишльський ліцей (директор Лариса Борейко), Ратнівський (Андрій Зіміч), Копилівська гімназія (Роман Давидюк) Луцького району, Берестечківський ліцей (Надія Кротік) Рівненської області, Дальницький ліцей (Наталія Цісар) Одеської області та інші. Численні зустрічі з однолітками шкіл області добавили впевненості лаврівським учасникам клубу. На сьогодні тисячі кілометрів подолано в пошуках однодумців та друзів нашої держави. І – недаремно. Ми їх знайшли у Луцьку, Львові, Ужгороді, Івано-Франківську, Рівному, Тернополі, на Хмельниччині, Черкащині, Київщині. Традиційно для нашого учнівського клубу є щорічна участь у молодіжному етнофестивалі «Новомаленська Любава» Рівненської області, фестиваль за участі однолітків Норвегії.
Ветеринарний коледж у селищі Немішаєве Київської області був центром проведення різноманітних заходів із однолітками області. На жаль, орки в перші дні війни усе зруйнували. А там була така краса, де навчалися майбутні ветеринарні лікарі, були прекрасний музей, парк відпочинку. А коли виступали наші діти, то присутні викладачі не стримували сліз.
Згадується перша поїздка до Львова, де перед міською владою учасники нашого учнівського клубу влаштували флешмоби, спілкувалися з перехожими, активно ставили питання «Чи може молодь подолати корупцію?», представляючись «Некорумпованим поколінням». Ми робили свою роботу, аналізували і знову збиралися у дорогу в пошуку нових друзів. Були невдачі, розпачі. Наприклад, в Івано-Франківську вийшов цікавий момент. Домовившись з одним народним депутатом від того округу, вирушили в дорогу. І коли вже під’їжджали до міста – дзвінок: «Ми вас не приймаємо». Що робити? Подолавши не близьку дорогу – повертатися назад? Приймаю рішення – рухатися далі вперед і заїхати в перший заклад, що зустрінеться. Так ми потрапили в інтернат, який того ж дня мали закрити. І ось – диво! Коли наші учні вийшли з автобуса з плакатами «Некорумповане покоління», представники влади миттю зникли. І до сьогодні цей заклад діє і ми з ним співпрацюємо. Таких історій можна згадати багато. Дуже класні у нас відбулися зустрічі на Тернопільщині в містечку Підгайці, де місцевий коледж приймав нашу делегацію. А мої друзі, голова райдержадміністрації Ігор М’якуш та його заступник Володимир Кривда організовували зустрічі в освітніх закладах. Кожна поїздка – це хвилюючі зустрічі та незабутні емоції.
– Якось почула від вас вислів: «Навчаючи – вчуся».
– «Скажіть мені – і я забуду. Покажіть – і я запам'ятаю. Дайте можливість обговорити – і я зрозумію. Дайте можливість навчити іншого, – і я прийду до досконалості» – ці слова Конфуція ми взяли за основу нашої роботи. А саме: виступи з презентації клубу його програми дій; організація та проведення фестивалів, конкурсів; рольової гри, мета якої визначити ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації; «мікрофон» – цей метод дає можливість кожному учневі швидко і лаконічно висловлювати власну думку чи позицію та багато іншого.
А ще ми чітко слідуємо Маніфесту-декларації «Некорумповане покоління», який розробив Бо Валленберг – «Разом – ми сильні!», що став основою нашої роботи. Ми боремося не проти приватних осіб, корпорацій, політичних партій, а проти явищ корупції. Символ «Некорумпованого покоління» – Око, що плаче – зрозуміле для всіх людей, воно викликає співчуття та бажання витерти сльозу та втішити ображеного. До речі, кожен учнівський клуб має свою емблему, обирає виконавчі органи. І завжди активні при створенні сценаріїв наших зустрічей з однолітками.
– Допомога армії стала частиною вашої роботи…
– На жаль, з 24 лютого 2022 року ми по іншому стали дивитися на свої мрії, бажання. Лаврівський ліцей долучився у співпраці з Дитячою місією до волонтерської роботи. Звичайно, маючи неабияку підтримку від Скандинавської місії, особисто від Бо Валленберга, а також від голови Волинського благодійного фонду «Дитяча місія. Україна» Людмили Лонюк. Ми 5 разів доставляли гуманітарний вантаж у Миколаївську, Херсонську, Одеську, Донецьку області. Везли і пічки-буржуйки, і продовольство, і засоби гігієни. Страшна картина, все зруйноване. За пропозицією Людмили Віталіївни, яка дивиться набагато вперед, записував історії дітей, які пережили окупацію. Неймовірно важко бачити зболені дитячі очі, у яких – сум і страх. Завдяки перекладу Людмили Лонюк, ці гіркі історії почули наші друзі зі Швеції, Норвегії, їх почув світ. Вони відчували ненависть до орків через дитячі долі. Організували марафон під гаслом «Разом – ми сильні!». Це різноманітні заходи для дітей за місцем проживання, допомога внутрішньо переміщеним особам та багато різної буденної роботи.
P.S. Нещодавно у Лаврівському ліцеї відбувся PidFest задля збору коштів родинам із села Копилля, які постраждали внаслідок війни. У рамках фестивалю – концертна програма, благодійний ярмарок, тематичні фотозони тощо – були виручені кошти у сумі 50 тисяч гривень. Окрім цього, до акції долучився Лаврівський старостат, виділивши 20 тисяч гривень. Всі кошти були передані за призначенням.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
