У луцькому кінотеатрі “Промінь” відбулася прем’єра художнього фільму “Залізна сотня”Сперш побачила світ книга Юрія Борця “У вирі боротьби”.
У луцькому кінотеатрі “Промінь” відбулася прем’єра художнього фільму “Залізна сотня”Сперш побачила світ книга Юрія Борця “У вирі боротьби”. Він же й став головним продюсером фільму. А продюсерами стрічки були ще Орися Борець, Олесь Янчук. Останній й режисер-постановник повнометражного художнього кольорового фільму “Залізна сотня”. Олеся Янчука знають як режисера-постановника не тільки в Україні. Він, зокрема, знімав непростий фільм про голодомор 1933 року в Україні, інші кінострічки. І ось звернення ще до однієї болючої теми, до людей, які віддавали своє життя у воєнні й повоєнні роки за свободу і незалежність рідної України, за її волю і майбуття. Творці фільму, як і автор книги, будували розповідь на реальних фактах, звертаючись до трагічних і героїчних подій, до долі молодих українців, які йшли у лави УПА. Героями фільму є бійці Української Повстанської Армії на чолі з Михайлом Дудою-Громенком. Певно, так було задумано, що творці фільму менше показували непрості будні воїнів УПА, а їх характери, їх душевну красу, коли навіть поряд із смертю, кров’ю лишається в людині високе і прекрасне — любов до рідної землі, любов до батьківських порогів, чисте і незрадливе кохання до жінок, які вміють не тільки любити, а й ділити всі труднощі і радість перемог з своїми коханими на трагічних і героїчних шляхах-дорогах. Глядач бачить бої, які відбуваються на фоні дуже красивої природи, можна навіть сказати, красивого життя мирних жителів. Чомусь здавалося, що події тих часів були набагато трагічнішими, болючішими і не такими “чистенькими”, як це показано у фільмі. І все ж можна дякувати творцям стрічки, зокрема сценаристам Василю Портяку, Михайлу Шаєвичу, Олександру Шевченку, Олесю Янчуку, художнику-постановнику Віталію Яську, композитору Володимиру Гронському, які відкрили для нас маловідому, болючу і водночас героїчну сторінку з історії боротьби за сьогоднішню незалежну Україну. Цікаві творчі роботи в акторів Миколи Баклана, Івана Гаврилюка, Катерини Кістень, Ігоря Пісного, Тараса Жирка та й інших артистів, які показали нам характери і долі людей, які життя не шкодували, аби відстояти найдорожче, найцінніше — власну свободу і свободу рідної землі. І якщо сперш ми бачимо марші “залізної сотні” з піснями, у чистеньких мундирах, то наприкінці фільму це люди в закривавлених бинтах, поранені, виснажені, але нескорені, пробиваються на Захід, до Баварії, щоб розповісти правду про боротьбу, яку вони вели з ворогом, бої, які їм нав’язали ті, хто хотів поставити на коліна і їх, воїнів УПА, і державу, за яку вони боролися. У постановці фільму задіяна Австралія і студія “Олесь” —Україна. Тож є сподівання, що стрічку побачать не лише в Україні, а й далеко за її межами, побачать учасники УПА, молоде покоління. І нехай не кожен однозначно сприйме цей фільм, але його творці ризикнули взяти на себе відповідальність розповісти про події болючих і незабутніх літ. Анастасія ФІЛАТЕНКО.
