Воронка від авіабомби по вінця повна людськими кістяками

Сергій НАУМУК

23-24 червня 1941 року енкаведисти ліквідували в’язнів, яких було неможливо етапувати углиб Радянського Союзу. Кримінальних злочинців вивели, а решту почали розстрілювати з кулеметів і закидати гранатами. Проте декому вдалося вціліти під тілами товаришів. Їх змусили ховати убитих. Тіла скинули у воронки від авіабомб, зверху пожбурили справи арештантів та їхні речі і підпалили. Зверху тіла прикопали шаром землі усього 30-40 сантиметрів.

Наразі відкрито верх воронки. Від денної поверхні кістяки лежать на глибині до 2 метрів. Окрім кісток знайдено гільзи від патронів, металеві осколки, скляний та металевий посуд тощо. Збереглося шкіряне взуття та елементи одягу.

Одну з чотирьох ям, у яких за свідченнями очевидців, було поховано (ні, не поховано, а по-дикунськи закопано-заховано!) в’язнів Луцької тюрми, розкопують у Старому місті.

— Ще у березні 2017 року надійшло клопотання про виділення коштів на ексгумацію останків в’язнів Луцької тюрми. Луцька міська рада прийняла рішення виділити 100 тисяч гривень на ці розкопки. Після їх завершення останки перепоховають, — сказав виконувач обов’язків луцького міського голови Ігор Поліщук.

З кінця 1980-х років тривають пошуки. У серпні 2016 року археологи Юрій Мазурик та Віктор Баюк локалізували одну з ям біля пам’ятного хреста на честь розстріляних. Є різні відомості про кількість ям (4 або 5) та число загиблих (від 2 до 5 тисяч).

— У цих людей була одна вина: вони любили свою землю. А по останках бачимо, що це здебільшого молодь 20-30 років. Скільки триватимуть розкопки не відомо, але в жодному випадку не плануємо завершити їх «до дати». Окрім того згідно з чинним законодавством при виявленні людських останків відкривають кримінальне провадження. Луцька міська рада направила подання в СБУ та Нацполіцію. Є певні процедури і їх треба дотриматися, — зазначив Сергій Годлевський, який курує цей напрям роботи від міської ради.

Розкопки проводить комунальне підприємство «Доля» Львівської обласної ради. Наразі відкрито верх воронки. Від денної поверхні кістяки лежать на глибині до 2 метрів. Окрім кісток знайдено гільзи від патронів, металеві осколки, скляний та металевий посуд тощо. Збереглося шкіряне взуття та елементи одягу.

— Три роки тому священний синод УПЦ КП прийняв рішення вважати місцевими святими в’язнів Луцької тюрми. Тому це не просто останки, а останки святих. Хочемо вшанувати останки і достойно їх поховати у крипті. Храм монастиря, який розташований у будівлі колишньої тюрми, названий на честь святих мучеників ХХ століття — в’язнів Луцької тюрми, — розповів митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Заплановано також зробити музей Луцької тюрми на першому поверсі монастиря, де вже відбувається реставрація.

Жахливе видовище безладно нагромаджених кістяків по-звірячому убитих людей - хороші ліки для затуманених прихильників "руского міра".

 

У деяких черепах помітні дірки.

 

Збереглися шкіряні чоботи.

 

Речі знайдені при розкопках.

 

Можливо, гільзи у ямі опинилися тому, що енкаведисти добивали поранених.

 

Пам’ятний хрест на містці поховання в’язнів.

Фото Сергія НАУМУКА.