Ми не раз уже писали, як уберегтися від обману на базарі, бо ж нерідко нам підсовують там кота у мішку...
Ми не раз уже писали, як уберегтися від обману на базарі, бо ж нерідко нам підсовують там кота у мішку. Продають викопані в лісі черешні або нещеплені підщепи чи ті, на яких не прижилися вічка або живці. Якщо за черешню видають велике деревце із розгалуженими тонкими гілками, то це — дика черешня. Сортова має товстий рівний стовбур з добре розвинутими бруньками у верхній половині (якщо це однорічка) або з 3—4 нерозгалуженими гілками (дворічка). У будь-якого саджанця шукайте внизу місце щеплення чи окулірування — при ретельному огляді його можна розгледіти. Не сприймайте за місце щеплення різні вузли, напливи. Нерідко продають один сорт під різними назвами. Звичайно, неспеціалісту розібратися тут важко. І все ж уважно придивіться: сорти яблунь, скажімо, відрізняються між собою за товщиною стовбура (товсті — у Мелби, Бойкена і значно тонші, але довші, — у Слави переможцям, Джонатана), забарвленням кори (світла — у Папірівки і темна — у Мекінтоша). Коли ж за цими ознаками ви не помітили жодної різниці між саджанцями, то це означає, що вам пропонують один сорт під різними назвами. І пам’ятайте, справжній продавець знає ціну своєму товарові, тому, якщо хтось нахвалює свій сорт, а корені саджанців підсохлі, зі зморшкуватою корою, не вкриті ні глиною, ні хоча б мокрою ганчіркою — не вірте власним вухам. Краще півтори години бути обережним, уважним, допитливим та спостережливим, ніж через кілька років зрозуміти, що викинули на вітер гроші.
Саджанці, якими торгує на Луцькому центральному ринку продавець сільськогосподарського приватного підприємства “Плодорозсадник “Луцький” Євгенія Ройко, мають етикетки. На них зазначено: порода, сорт дерева і адреса. Підприємство, яке саме вирощує посадковий матеріал, зацікавлене, аби його координати були відомі. Адже ми, покупці, потенційні рекламні агенти. Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА.
