Назви луцьких закладів: неграмотність чи «фішка»?
Вивіска — обличчя будь-якого закладу. Оригінальну назву придумати складно — треба, щоб і не траплялася часто, і, як кажуть, звучала. Тому й вдаються до різних штучок: то слово незнайоме знайдуть, то навпаки — традиційне, але з натяком
Олександр ДУРМАНЕНКО
Наприклад, «Амалтея». Що воно таке, одразу не зрозуміло, але на фасаді будівлі виглядає симпатично. Словник підказує, що «амалтея» чи «амалфея» — слово грецьке й перекладається як «ніжна богиня». Якщо ж читати далі, то починаєш сумніватись у його доречності для салону краси. Адже Амалтеєю звали… козу, яка вигодувала бога Зевса. Не зовсім вдала ідея і щодо назви закладу «Дует». Дехто читає — «Дуст». Мою бабусю, наприклад, довго довелося переконувати, що то саме літера «е», а не «с». Вона й зараз часом називає магазин, як і легендарний пестицид.
Скажімо, заклад під назвою «Пятниця» принципово не використовує апостроф.
Непоодинокі у вивісках і помилки. Але їх, як не дивно, видають за «родзинку». Скажімо, заклад під назвою «Пятниця» принципово не використовує апостроф. Спочатку виникла думка: назвали на честь напарника Робінзона Крузо. Але ж ні — його ім'я в книзі написано правильно. Отже, це елементарна неграмотність при оформленні чи так задумано? Працівники кажуть: «Фішка»… Якщо раніше культурну людину насамперед вирізняло вміння грамотно писати й розмовляти, то тепер елементарну помилку вважають рекламним ходом! О часи! О звичаї!
