Працівники УБОЗу затримали злочинне угруповання, яке скоїло розбійний напад на помешкання Мирона Маркевича...
Працівники УБОЗу затримали злочинне угруповання, яке скоїло розбійний напад на помешкання колишнього тренера “Карпат”, “Волині” та інших футбольних клубів Мирона Маркевича. Про це повідомила львівська “Аргумент-газета”. ...Того дня Мирон Маркевич приїхав на дачу, що у Винниках, один. Пізно ввечері почув підозріле скавчання свого собаки і вийшов надвір, аби глянути, що з нею. Та тільки ступив за поріг, як отримав удар по голові й втратив свідомість. Коли отямився, руки були зв’язані, рот заклеєний, на очах — пов’язка. Невідомі вже перевертали будиночок у пошуках грошей. Вимагали солідну суму — 100 тисяч доларів. Аби добитися свого, піддавали господаря тортурам — били молотком по пальцях, до скроні приставляли незаряджений пістолет і спускали курок. На дачі було 8 тисяч доларів — зарплата для вчителів і кошти на купівлю спортінвентаря. Та нападників не задовольнила ця сума, вони навіть позривали паркет, але грошей більше не знайшли. Тоді прихопили мисливську рушницю, батьківський золотий ланцюжок, спортивні костюми й зникли. Маркевича вранці знайшла господиня, яка доглядала будиночок... Правоохоронці порушили кримінальну справу, але відразу вийти на слід злочинців не вдавалося. Як розповіла дружина пана Мирона, сім’я весь цей час жила у страху: хтозна на що зважаться бандити... Злочинці “засвітилися” аж у Кіровоградській області. Разом із місцевими бандитами вони створили угруповання, яке скоювало розбійні напади. Напакостивши на Львівщині, злочинці замітали сліди й тікали на Кіровоградщину, і навпаки. Та поступово вони розширювали поле своєї “діяльності”: восени у Кривому Розі було скоєно низку нападів на працівників канторів. У пошуках злочинців на ноги підняли всіх оперативників, яким вдалося затримати кількох бандитів, котрі й здали нападників на тренера. Коли на сході України запахло смаженим, львівські бандюги повтікали додому. Вони не передбачали, що швидше за них до львівського УБОЗу прибула на них “депеша”, тож почувалися досить спокійно, навіть навідувалися до своїх помешкань. Операцію по затриманню ретельно розробляли, бо знали, шо вони мають чималий арсенал зброї. Жоден із шістьох затриманих не встиг вчинити опору. Першого затримали у Львові. В його помешканні знайшли автомати, пістолети, обрізи, гранати. Після затримання першого злочинця члени банди розбіглися по норах і “залягли на дно”, їх “діставали” по черзі, й нині в СІЗО сидять усі шість. У них вилучено речові докази, які доводять, що саме вони “навідалися” на дачу Мирона Маркевича, та й самі затримані зізналися у злочині. Хто навів їх на тренера, убозівці поки що тримають у таємниці й обіцяють розповісти деталі після завершення слідства. Напад на Маркевича — не єдиний злочин, який скоїли члени організованого угруповання на Львівщині. Убозівці стверджують, що наразі довели їхню причетність до 10 розбійних нападів на помешкання громадян. Злочинці діяли досить жорстоко. Аби добитися свого, піддавали жертви тортурам: живими закопували в землю, виривали нігті, зуби. До угруповання входили молоді люди віком 25-27 років, усі — раніше судимі. А ось що сказав з цього приводу сам Мирон Богданович: - Я не бачив нападників в обличчя, тому впізнати їх не можу, хоча під час слідчих дій впізнав одного злочинця по голосу. Може, ще когось упізнаю... Але наразі працівники УБОЗу мене не запрошують на зустріч з іншими затриманими, хоча я повністю довіряю правоохоронцям. Знаю, що ця група нападала не лише на мене, а й на інших львів’ян. Як жив увесь цей час, поки їх шукали? Нормально. Працював, займався дитячою футбольною школою. Які плани на майбутнє? Після того, як працював тренером “Махачкали”, “Карпат”, розмінюватися на дрібні пропозиції не хочу. Готовий працювати в серйозному клубі.
