Помер Борис Стєкляр, який брав участь в облаві криївки Ніла Хасевича

Про це йдеться у некролозі, опублікованому в офіційній газеті збройних сил Росії «Красная звєзда», пише «Збруч». Згідно з інформацією видання, Стекляр помер ще 18 січня після важкої хвороби.

«Світла пам'ять про відважного командира взводу фронтової розвідки, мужнього співробітника контррозвідки, що вміло виявляв у повоєнній Західній Україні залишену німцями аґентуру і зрадників, назавжди залишиться у наших серцях», – пише часопис російської армії.

У квітні 2017 року Генеральна прокуратура розпочала розслідування за фактом убивства художника Ніла Хасевича.

У квітні 2017 року Генеральна прокуратура розпочала розслідування за фактом убивства художника Ніла Хасевича. Кримінальне провадження відкрили за заявою організації «Національний центр правозахисту», котрій раніше вдалося отримати частину архівних документів, які підтверджують, що операцією облави на криївку з Нілом Хасевичем і ще двома повстанцями у 1952 році керував Борис Стекляр.

В оприлюдненому торік документі – а йдеться про «спецповідомлення» «про ліквідацію члена крайового проводу ОУН на Північно-Західних українських землях – «Зота», він же «Рибак», датоване 11 березня 1952 року (тиждень по смерті Хасевича), – зазначено, що Борис Стекляр мав наказ на проведення операції проти художника. У рапорті повідомлено, що під час облави на хуторі села Сухівці у криївку кинули дві гранати, а також здійснили два постріли із ракетниці. «Внаслідок цього один бандит був убитий, а два інших бандити, відмовившись здаватися, самі пострілялися», – ішлося у документі.

 Раніше (а особливо у радянські роки) Стекляр не приховував своєї участі у вбивстві Ніла Хасевича,

У спецповідомленні була коротка довідка про Хасевича: «Серед ліквідованих бандитів упізнали: 1. «Зот», він же «Рибак», «Бей», «КВ-37», «3-14» і «85-10» – Хасевич Ніл Антонович, 1905 р. народження, уродженець села Дюксин Деражнянського району Рівненської області, українець, походить із сім'ї священнослужителя, з вищою освітою, закінчив Варшавську академію образотворчого мистецтва».

Особову справу 94-річного каґебіста Бориса Стекляра, причетного до вбивства Ніла Хасевича, намагалися спотворити чорнилом – на аркушах донедавна засекреченого документа, котрі стосуються винагород для спецслужбістів, замальовано декілька рядків у періоді, котрий охоплює 1952-1955 роки. Про це повідомляв директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Влітку 2016 року Борис Стекляр намагався засекретити власну особову справу і звертався до суду з проханням, аби Феміда заборонила відкривати її для громадськості (хоча в радянські часи він хизувався спецоперацією з ідентифікації «Зота» і його знищення у Сухівцях, виступаючи у кількох книгах про діяльність чекістів). На саме засідання у Рівненському окружному адміністративному суді позивач не з’явився і згодом звернувся до суду із проханням залишити його справу без розгляду.

 Раніше (а особливо у радянські роки) Стекляр не приховував своєї участі у вбивстві Ніла Хасевича, – автора найвідоміших упівських листівок і малюнків, розробника повстанських бофонів (облігацій) та нагород.