У 56-квартирному будинку, що в Луцьку по вул. Рівненській, 83, чотирнадцять сімей верхнього поверху вже майже десять років чекають капітального ремонту покрівлі. Луцький міський місцевий суд задовольнив позов мешканки однієї з квартир Галини Денисюк і зобов’язав міську владу виділити кошти на ремонтні роботи. Коли буде виконане рішення суду?
Ось що пишуть у колективному листі до редакції “Волині” мешканці будинку, котрі проживають у Луцьку по вулиці Рівненській, 83: “Дуже нестерпні умови склалися для мешканців 14 квартир п’ятого поверху, які потерпають від протікання покрівлі “плоского” даху. З часу заселення будинку в 1972 році жодного разу не проводився його капітальний ремонт, а все зводилось лише до вибіркового незначного “латання” в один шар руберойду”. — Близько десяти років я пишу заяви в ЖКП-6, міське житлове управління і в міськвиконком з вимогою відремонтувати дах будинку, бо через нього затікає стеля, від сирості облуплюються стіни,— розповіла кореспонденту “Волині” мешканка однієї з квартир п’ятого поверху Галина Йосипівна Денисюк, інженер-будівельник, головний спеціаліст проектного інституту “Волиньагропроект”. — Чим це закінчувалось? Мої заяви повертали в житлово-комунальне підприємство, а його начальник пояснював, що на проведення робіт у нього немає грошей. Два роки тому я вимушена була звернутися з позовом до суду, щоб відремонтували дах будинку і стелю у квартирі. Позивач і відповідач уклали тоді мирову угоду, і ЖКП-6 зобов’язалося відремонтувати дах та привести в належний вигляд стелю. Її освіжили, а Галина Йосипівна поклеїла нові шпалери. Та через два місяці дощові води знову потекли по стелі й стінах. Виявилося, що на даху зробили “косметичний” ремонт і на цьому заспокоїлись. — Я з’ясувала, що на будинку так звана суміщена покрівля, строк дії якої лише 10—15 років. Виходить, що вона прослужила вже два строки,— говорить мешканка квартири. — Написала відповідну заяву на ім’я міського голови, начальників ЖКП-6 і міськжитлоуправління. Взагалі така “плоска” покрівля для нашої кліматичної зони зовсім не підходить, але був такий період, що її практикували на багатьох будинках. Тепер, як кажуть, пожинаємо плоди. Галина Денисюк знову подає позов до суду, зазначивши, що вона як квартиронаймач, а пізніше власник квартири, за більш як 30 років проживання заплатила за утримання будинку і житлово-комунальні послуги 72 тисячі (спочатку карбованців, а потім гривень) і має право жити в належних умовах. А ці умови тепер нестерпні, жити в цій квартирі навіть небезпечно. Адже одного разу чималий шматок стіни біля ліжка обвалився і лише волею випадку дочка не потерпіла. На судовому засіданні начальник техвідділу міськжитлоуправління говорив, що покрівлю треба покрити руберойдом. Галина Йосипівна заперечила: руберойд уже не допоможе, потрібно звести новий шатровий дах. Про це засвідчив акт обстеження будинку авторитетними спеціалістами інституту “Волиньагропроект”. “У квартирах п’ятого поверху та на сходових клітках при таненні снігу та найменшому дощі протікає стеля,— пишуть вони. — І стоять тази та миски, штукатурка постійно сиплеться зі стелі, стеля замочена. У квартирах сирість і “грибок”, повітря сперте, що згубно діє на людей, з’явились тріщини в стінах, можливе коротке замикання в електромережі. Стан квартир аварійний і потребує негайного ремонту”. В акті відзначається, що протягом останніх років не ремонтувались водостічні труби, а тому вода тече по стінах, руйнує відмостку й проникає під фундамент будинку, розмиваючи його. І все через те, що суміщена покрівля давно стала непридатною. Гнітюче враження справляють під’їзди і сходові майданчики. Стіни, панелі пооббивані, брудні, а шиби у дверях і вікнах переважно вибиті, а ті, що вціліли, покриті пилюкою. Останній ремонт, до речі, за участю мешканців, тут був зроблений більш як 20 років тому. Перед під’їздами сходи зруйновані. Проїжджа частина у вибоїнах, які під час дощу заповнені водою, тому жильцям потрібно запасатися гумовим взуттям. Суд підтримав пропозицію інженера-будівельника Денисюк і в прийнятому рішенні записав, що міська влада повинна виділити кошти ЖКП-6, а останнє зобов’язано виконати ремонтні роботи. Через декілька днів судове рішення вступає в силу. Начальник ЖКП-6 Олександр Гітунець, до речі, депутат міської ради, разом з начальником техвідділу ще перед судовим засіданням обійшов усі квартири п’ятого поверху і також дійшов висновку, що потрібно спорудити новий дах. Але де взяти гроші, так поки що і залишається невідомим. Зовсім інший вигляд, треба сказати, має цей будинок з вулиці Рівненської: тут на першому поверсі розміщені кілька магазинів приватних підприємців. Торгові зали, а також складські приміщення займають солідну площу — більш як 1400 квадратних метрів. Багато років ці приміщення орендував магазин одягу “Обнова”, але він жодного гроша не виділяв на ремонт покрівлі і проведення благоустрою прибудинкової території. Тепер, розповідають жильці, перший поверх викупив приватний підприємець і здає приміщення іншим в оренду. — Колись цей будинок був зразкового благоустрою і ми відповідали за його утримання,— розповідає мешканка однієї з квартир Наталія Лець. — Але без нашого дозволу міська влада продала перший поверх підприємцеві. Чому б не використати частину коштів за оренду на зведення нового даху? Або зобов’язати підприємця, щоб він виділив з цією метою певну суму. Більше того, жильці другого поверху скаржаться, що власник магазину відкрив бар, і там до пізнього часу тривають танці під барабанний бій. Ось що з цього приводу розповіла вдова інваліда війни Анна Ананьєва: — У мене букет хвороб. Мені потрібен спокій, а під квартирою іноді до півночі гучні танці. Я не можу відпочити, не можу заснути. Звукоізоляції нема ніякої. Підходила я до музикантів, просила зменшити звук. Нічого не допомагає. Замість того, щоб бути добрими сусідами, підприємці ускладнюють і так нелегке життя багатьом жильцям 56-квартирного будинку. Любомир ПАХОЛОК.
