А політичний піар нині називається милосердям... - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.18 € 26.74
А політичний піар нині називається милосердям...

Волинь-нова

А політичний піар нині називається милосердям...

Святий Франциск Ассізький, який жив ще у ХІІІ столітті, сказав: «Почніть робити те, що потрібно. Потім робіть те, що можливо. І ви раптом виявите, що зробили неможливе»

Зробити неможливе, виявляється, не так уже й складно, особливо якщо виконувати гуртом, єдиною родиною. Так було, коли в Україні почалася війна. Мільйони громадян стали пліч–о–пліч на захист Батьківщини. Одні зі зброєю в руках поїхали боронити її східний кордон, інші розпочали збір коштів, гуманітарної допомоги, решта — ​віддавали часто останні накопичення, аби підтримати захисників. Організувалася і частина влади. Найстрашніші події мобілізували всіх, здавалося, українці стали згуртованою нацією, єдиним організмом… І пророчими стали слова святої Матері Терези: «Милосердя — ​це величезна сила, що пов’язує і об’єднує людей. Воно зближує сильніше за кровну спорідненість і віддану дружбу. Тільки милосердя здатне закрити очі на фізичні вади і поганий характер людини. І лише милосердя може щиро захоплюватися кожною живою істотою тільки тому, що вона — ​витвір Творця».

За майже п’ять років війни, на фоні якої населення все більше зубожіє, знову повернулася проблема тотальної недовіри як між різними прошарками соціуму, так і між самими людьми. Влада часто приписує собі всі заслуги українців у захисті країни, у створенні сильної обороноздатної армії. «Ми це зробили!» — ​заявляють один за одним політики, відсуваючи на задній план народ, волонтерів і добровольців, які взяли відповідальність за всю державу, коли в країні було абсолютне безвладдя.

 «Спокутуйте свої гріхи милостинею, щоб продовжити свій спокій і своє благополуччя», — ​казав пророк.

Та що тут дивуватися високопосадовцям, коли навіть місцеві чиновники іноді втрачають здатність критично оцінювати ситуацію. Одна з недавніх подій у Рівному неабияк зачепила. Рвані матраци у Центрі психічного здоров’я населення настільки шокували голландців, що, повернувшись додому, вони зібрали гуманітарну допомогу для українців. Невдовзі для бідолашних пацієнтів іноземці привезли новенькі постільні комплекти. Чудовий приклад людського милосердя і доброти відразу ж оприлюднив на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» головний лікар закладу. Для порівняння він виставив фото матраців, обшарпаних, зачовганих, чорних від часу і незліченної кількості пацієнтів, і підписав: «І хто там не вірив, що потроху в нас усе вийде?».

Здивувало «у нас». Чи все можливе зробив для центру його очільник, приписавши собі чужі заслуги? Судити не беруся. Знаю тільки одне: милостиня любить тишу. Інакше вона стає піаром. Хочеться сподіватися, що пацієнти рівненського реабілітаційного центру таки побачать обновки. Бо в гіршому випадку їх демонструватимуть лише під час перевірок, аби хтось із адміністрації закладу мав можливість показати свою «господарську» жилку, щоб легше було пробиватися на верхні щаблі кар’єрної драбини. «Спокутуйте свої гріхи милостинею, щоб продовжити свій спокій і своє благополуччя», — ​казав пророк. З наближенням виборів «благодійників» у країні, без сумніву, побільшає. І сподіватимуться на політичне милосердя виборців, бо ж самі чинять «благодійність».