Я уважно прочитав статтю «Прокурор, який не боїться високих чинів» в газеті «Волинь» від 12 травня ц.р. Її автор - недавній прокурор області Андрій Гіль — високо оцінює Миколу Миколайовича Найденка, який працював прокурором нашої області понад 15 років...
Володимир ВОРОБЕЙ, колишній секретар облвиконкому
Я уважно прочитав статтю «Прокурор, який не боїться високих чинів» в газеті «Волинь» від 12 травня ц.р. Її автор - недавній прокурор області Андрій Гіль — високо оцінює Миколу Миколайовича Найденка, який працював прокурором нашої області понад 15 років.
Практично з перших днів його приїзду в область я познайомився з ним і впродовж всього періоду не тільки на посаді прокурора, а й до кінця його життя ми були в довірливих, товариських стосунках. І знав його як порядну людину. Але я вважаю, м’яко кажучи, некоректним підвищувати авторитет одних за рахунок зневаги інших. Тим більше, якщо вони вже пішли з життя і не можуть себе захистити. Мова йде про Бориса Миколайовича Свенцицького. Я знав його з п’ятдесятих років. Працювали з ним поруч. Він був трудолюбивим працівником і високопорядною людиною. Працюючи на керівних посадах в місті Луцьку і Луцькому районі, багато зробив для їх економічного і соціального розвитку. Як голова облвиконкому зарекомендував себе здібним організатором і господарником. Мабуть, за ці роки було побудовано в області більше соціально-освітніх і культурних закладів, ніж за всі роки після нього. Жив він чесно, з молодих років і до кінця свого життя проживав з сім’єю в одній і тій же трикімнатній квартирі, незалежно від посад. Не будував він собі палаців, не нажив статків ні для себе, ні для своєї сім’ї. Він залишив по собі тільки добре ім’я. Тому-то боляче і дивно було читати у вищезгаданій статті штучну прив’язку імені Б.М.Свенцицького до зловживань, скоєних в об’єднанні «Укрзахідвугілля». Тим більше прокурор області повинен знати, що це об’єднання облвиконкому не підпорядковувалося. Проте, не задумуючись над цим, він перераховує покараних осіб і каже, що за це «знято з посади голову облвиконкому Б.М.Свенцицького». У нас з покійним М.М.Найденком було багато розмов на різноманітні теми, він ніколи не давав навіть натяку на якісь зловживання з боку Б.М.Свенцицького. Він же, як і М.М.Найденко, постраждав від інтриг високих чиновників. Для цього було використано закінчення строку депутатських повноважень. У зв’язку з наступними виборами його кандидатура не рекомендувалася на наступний термін. При однопартійній системі відомо не тільки прокурору, як проходило висунення кандидатів у депутати. В його трудовій книжці записано про звільнення: «в зв’язку із закінченням строку повноважень». За допомогою дружини Б.М.Свенцицького ми відшукали цей документ. Тому-то слово на захист чесної людини пишу з деяким запізненням. Хотілося б продовжити думки прокурора про сміливість. Вона потрібна і зараз, щоб розкривати злочини. Чомусь не інформується громадськість, як доведена справа про відомі на Волині «нафтопереробні заводи», про що двічі писала газета «Волинь». Не інформується громадськість, чи всі «палаци-хатинки» побудовані законно, чи все законно «прихватизовано», в тому числі і землі навколо озера Світязь, чи законно знищені на селі ферми, тракторні стани і навіть приміщення деяких соціально-культурних закладів, чи доведена справа з незаконно отриманими квартирами, чи розкриті резонансні злочини та інше.
