Недостатній рівень бюджетного фінансування галузі охорони здоров’я змушує шукати альтернативні шляхи поліпшення медичного обслуговування. Один з них — лікарняні каси.
Дмитро ГЛАЗУНОВ, голова правління ГО “Волинська обласна лікарняна каса”
Недостатній рівень бюджетного фінансування галузі охорони здоров’я змушує шукати альтернативні шляхи поліпшення медичного обслуговування. Один з них — лікарняні каси. Це — прототип страхової медицини. В основі діяльності лікарняних кас — система накопичення коштів на суспільно-солідарній громадській основі. Лікарняні каси допомагають відпрацювати стандарти лікування, систему експертного контролю, механізми взаємовідносин всіх учасників лікувально-діагностичного процесу. Діють такі громадські організації і на Волині. У Луцьку — “Допоможемо собі”, загальнообласна — “Волинська обласна лікарняна каса”. Це — неприбуткова, некомерційна громадська організація, яка надає допомогу в межах трьох програм: “Швидка та невідкладна допомога”; “Поліклініка” — консультативна, діагностична допомога, медикаментозне забезпечення в умовах денних стаціонарів поліклінік; “Стаціонар” — консервативне та оперативне лікування, діагностика, лабораторні дослідження, медикаментозне забезпечення. Членами обласної лікарняної каси можуть бути громадяни України, які досягли 18 років, і подали заяву про вступ. Вступний та щомісячні внески — 5 гривень. За дітей додатково вноситься незалежно від їх кількості в сім’ї — 3 гривні. На сьогодні учасниками обласної лікарняної каси стали близько тисячі чоловік із більш як десяти організацій: обласної ради, ряду підрозділів облдержадміністрації, в тому числі управління охорони здоров’я, ВАТ “ЛПЗ”, обласного центру здоров’я, обласних медичних установ. Впроваджується програма “Студент” для вищих навчальних закладів. З березня діяльність нашої громадської організації поширилась на райони. На найближчу перспективу — допомога фельдшерсько-акушерським пунктам, впровадження спецпрограми “Пенсіонер”. В першу чергу ми зорієнтовані на забезпечення пацієнта необхідними медикаментами і на надання первинної допомоги хворому. Колективним членам, таким, як ВАТ “ЛПЗ”, вузи, дещо простіше. Забезпечуючи системні, прогнозовані надходження коштів до лікарняної каси, вони тим самим стають гарантами отримання своєчасної і повної допомоги для своїх працівників. За умови підтримки громадського об’єднання з боку більшості населення області вже найближчим часом фінансові обмеження на лікування хворих будуть зняті. Наприклад, лікарняна каса Житомирської області (більше 10 відсотків мешканців області є членами організації) у 2004 році пролікувала одного із своїх членів на суму 16 тисяч гривень. На жаль, окремі лікарі лікувально-профілактичних установ намагаються чинити перешкоди діяльності громадської організації, поширюють необ’єктивну інформацію про примусове залучення членів, нарікають на адміністративний ресурс. На мою думку, рекомендації головних лікарів щодо вступу в організацію слід розглядати як турботу про свої колективи. Зрештою, кому як не лікарям годилося б власним прикладом демонструвати турботу про поліпшення стану справ в охороні здоров’я.
