На виконання положень Закону України «Про ратифікацію Конвенцфії про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» (Орхуської Конвенції) державне управління екології та природних ресурсів у Волинській області звертає увагу на найбільш актуальні проблеми в межах своєї компетенції...
Володимир КІНДРАТ, перший заступник начальника держуправління екобезпеки
На виконання положень Закону України «Про ратифікацію Конвенцфії про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» (Орхуської Конвенції) державне управління екології та природних ресурсів у Волинській області звертає увагу на найбільш актуальні проблеми в межах своєї компетенції.
Насамперед непокоїть стан забудови населених пунктів області, особливо міст. Відсутність діючих генеральних планів забудови в Луцьку, Ковелі, Володимирі-Волинському, Нововолинську призводить до хаотичної забудови цих населених пунктів. Так, на початок жовтня 2005 року тільки в Луцьку діє тридцять АЗС, в Ковелі — їх понад десять. А підприємці далі носять у міські ради матеріали на виділення земельних ділянок під нові АЗС. Часто служби міськвиконкомів погоджують дозволи на знесення зелених насаджень (внутрідворових), дитячих майданчиків для того, щоб «втиснути» не одну «хатинку» посеред двору для грошовитих замовників. Управління надало довідку в облдержадміністрацію, в якій викладено найбільш суттєві порушення служб Луцького міськвиконкому. Ми підтримуємо ініціативу першого заступника голови облдержадміністрації про якнайшвидше вироблення та затвердження генеральних планів забудови міст. Екологічна інспекція області направила листи-приписи всім головам сільських та селищних рад із вимогою до середини листопада провести інвентаризацію всіх свердловин на підпорядкованій території, вказавши, скільки є діючих і скільки потрібно ліквідувати (законсервувати) «нічийних» свердловин. Держуправління розраховує на допомогу районних рад та райдержадміністрацій. Саме вони мають добитись вчасного завершення інвентаризації з тим, щоб можна було скласти кошторис на проведення ліквідації (консервації) покинутих свердловин. Здається, немає потреби пояснювати владним структурам, яку небезпеку несуть безгосподарні покинуті свердловини: тільки через одну свердловину глибиною до 200 метрів може бути заражено отрутою або хімічною чи бактеріологічною речовиною декілька водоносних горизонтів. А це в свою чергу спричинить епідемію для кількох сіл або навіть районів. Але ставлення до цього, на жаль, часто-густо байдуже.
