ЧЕРГА НА ЖИТЛО

ПРАВОВА ШКОЛА АДВОКАТА СЕРГІЯ САФУЛЬКА

У приватизованій квартирі малосімейного типу проживає нас четверо: я з матір’ю та син з невісткою. Чи маю право записатись в чергу на отримання житла? Хочу також поцікавитись, чи не змінились правила житлового обліку?
м. Луцьк Лариса ХОМЕНКО.

Питання отримання житла регулюється Житловим кодексом Української РСР від 30.06.1983 року із наступними змінами та «Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень», затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофрадою від 11.12.1984 року також із змінами.
У відповідності із статтею 31 цього кодексу громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування квартири в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством. Стаття 34 передбачає, що тими, хто потребує поліпшення, визнаються, зокрема, громадяни, забезпечені житловою площею нижче за рівень, який визначений нормативно. Норма площі у відповідності із статтею 47 Житлового кодексу України встановлюється у розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу. Громадяни, які займають норму житлової площі меншу за встановлену, беруться на облік для одержання житла.
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, селищної та сільської ради народних депутатів. А облік на поліпшення житла серед тих, хто працює на підприємствах, відповідно ведеться в установах, організаціях, що мають житловий фонд і здійснюють житлове будівництво або беруть пайову участь в житловому будівництві, передбачений за місцем роботи, а за їх бажанням — також і за місцем проживання.
Необхідно додати, що ці правила отримання житла не змінились, а вищевказані норми житлового законодавства залишаються діючими і сьогодні.

ОПЛАТА ЗА СПОЖИТУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ
Селянину вигідно й зручно розраховуватись за спожиту електроенергію щомісячно, згідно з показами електролічильника. Тобто, коли є гроші. ВАТ «Волиньобленерго» наполегливо впроваджує іншу форму розрахунку — через комп’ютери, за виставленими рахунками. Ця форма, на мою думку, невдала, оскільки енергоінспектори не раз бачать замки на сільських оселях, бо людей часто немає вдома. Ось і доводиться для звіту заносити у відомість перевірки надумані показники електролічильника. А що з цього приводу передбачає законодавство і хто користується пільгами на електроенергію?
смт Іваничі Володимир КУЩИЛІН.

Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 року передбачає, що енергопостачальники зобов’язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів (стаття 24). У чинному законодавстві зазначається, що енергопостачальнику треба укласти із споживачем договір про постачання електроенергії, який є основним документом, що регламентує стосунки між постачальником та споживачем й визначає зміст прав і обов’язків сторін. Саме в цьому договорі й узгоджуються тарифи, режим оплати, час зняття показників з лічильника та інше.
Отже, енергопостачальник повинен дотримуватись цих умов. Споживачі, які бажають здійснювати розрахунок за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, в тому числі за годинами доби, можуть окремо обумовити це в договорі. Будь-які зміни умов договору (зміна тарифів, режиму оплати тощо) дозволяються лише після погодження із споживачем, а електропостачальник в односторонньому порядку робити це не має права.
Треба пам’ятати і те, що споживач зобов’язаний забезпечити безперешкодний доступ представників енергозбуту до власних електролічильників. Крім того, пільги по сплаті за користування електроенергією надаються лишень визначеним категоріям громадян. Наприклад, учасникам бойових дій та особам, що до них прирівнюються. Громадяни, яких законодавчими актами не віднесено до категорій осіб, що мають пільги, можуть мати пільгову оплату за умов призначення їм субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.


ЯК ПОДІЛИТИ ЗЕМЛЮ ПІСЛЯ РОЗЛУЧЕННЯ?
Через три роки після реєстрації шлюбу нашій сім’ї було виділено земельну ділянку розміром один гектар. Земля була надана згідно із заявою мого чоловіка і, звичайно, записана на його ім’я. Через деякий час видали нам і державний акт, знову ж таки на ім’я господаря.
Після десяти років спільного життя ми розлучились, діти проживають зі мною. Чула, що земля, виділена сім’ї, після розірвання шлюбу ділиться порівну. Чи правильно це і що мені робити далі?
смт Турійськ Галина КІНДЮК.

Згідно з пунктом 1 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування ділянкою посвідчується державними актами. Таким чином власником (користувачем) земельної ділянки є особа, яка вказана в державному акті. Земля, яка є власністю подружжя, належить йому на праві спільної власності.
Давайте звернемося до Сімейного кодексу України. Стаття 60 передбачає, що спільною власністю подружжя є майно, набуте за час шлюбу, навіть якщо один з членів подружжя не мав самостійного заробітку (доходу). У статті 68 цього кодексу зазначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної власності на майно, набуте за час шлюбу. У цьому випадку розпорядження майном здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою відповідно до Цивільного кодексу України. Таке спільне використання земельної ділянки потребує оформлення державного акта, де повинні бути зазначені обоє членів подружжя. Подальше вирішення такого питання — компетенція місцевих органів виконавчої влади.
При вирішенні спору про поділ майна через суд він може відступити від засади рівності часток подружжя — за обставин, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею чи з ним проживають діти та непрацездатні повнолітні син або дочка. Це за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.