Примхлива погода розбудила квіткові бруньки, які мали прокинутися наступної весни.
Диво на Театральному майдані
У центрі Луцька зацвів бузок
Євгенія СОМОВА
До того, що в другій половині літа чи восени повторно починають квітувати каштани, ми вже звикли. Фахівці кажуть: це відбувається через ураження дерев новим для України шкідником — мінуючою міллю. Я не раз бачила у серпні-вересні каштани, які випустили свічки, квітуючі гілки черешень, вишень і навіть яблунь. А нещодавно спостерігала ще одне диво природи. На Театральному майдані зацвів невеличкий кущ білого бузку. Правда, суцвіття не таке, як навесні, а мізерне. Та й пелюстки наче обпечені сонцем.
Знайомий біолог пояснив це явище кліматичними умовами. Мовляв, винна примхлива погода, яка влаштувала волинянам каруселі. Влітку рослини завжди переходять у стан спокою, формують квіткові бруньки, які мають зацвісти наступної весни. Але після холодів у серпні пішли сильні дощі, а потім встановилася спека. Тож стан спокою окремих рослин перервався. Бузок сприйняв літо за весну і почав квітувати. Тому не гаймо часу, спробуймо пошукати, як у дитинстві, п’яту пелюстку у квітах-хрестиках. Кажуть, вона приносить щастя.
І гуси вчать любові
З дитинства ми обираємо собі друзів не лише серед людей, а й серед тварин та птахів. Звикаємо до них, любимо всім серцем, тому так тяжко переживаємо розлуку
Людмила ВЛАСЮК
Скільки себе пам’ятаю, основним завданням, яке довіряли мені батьки, було пасти гуси. І я справді відчувала відповідальність за тих двадцятьох пернатих, які щоранку витягували до мене шийки і радісно гелготали. Батьківська хата стоїть на невеличкому хуторі скраю села, а за нею — вигін. Просторінь така, що дух перехоплює: дивитися не надивитися. Ось там, серед зелені і численних квітів, табунець гусеняток примощувався спочити. А потім мої підопічні знову поскубували травичку… Поверталися додому із заходом сонця.
Одного року з десяти жовторотиків вижив лише один — гусачок із довгою граційною шиєю. Він походжав двором гордо і поважно. Щоразу зустрічав мене на подвір’ї, голосно гелгочучи, і ходив слідом. Я з книжкою на гойдалку під стару вишню — він і собі примощувався біля моїх ніг. Збираю яблука у кошичок, гусак знову біля мене походжає та й надкльовує декотрі червонобокі. Ще тоді подумала, що буду його пам’ятати.
Якось прийшла зі школи, а мій вірний товариш не гуляє у дворі: я й за хатою шукала, і на ставочку, і до сусідів нишком бігала. А потім мене знайшла мама, заспокоювала: «Така його пташина доля. Ходи їсти суп…»
Її слова пронизували душу пекучим болем – і по щоці скотилася дитяча безпомічна сльоза.
«Хай живе та щедро родить картопля!»
Всеукраїнська драма на три дії
Руслана ЧАЙКА
Дія І: Весна. З погребів витягають мішки з бульбою, переорюють город. Уже тоді починається конфлікт «батьки і діти». Перші хочуть посадити якнайбільше, бо був такий рік, ще бабуся бабусі розповідала, що картопля не вродила. Тож треба із запасом. Діти кричать, що це багато і можна купити. Але їх ніхто не слухає, і садять стільки, скільки сказали батьки.
Дія ІІ: Літо. Час сапання, обгортання і боротьби із жуком. Все це треба робити у спеку і хоча б на день раніше, ніж сусіди.
Дія ІІІ: Початок осені. Копання картоплі. Цих кілька днів рабської праці діти пам’ятають усе життя, зате батьки задоволені врожаєм. Сідають увечері за стіл одні й другі, рахують витрати, і виявляється, що дешевше було купити готову бараболю у фермера. Проте тут головний аргумент — це ж домашня… І всі розходяться. Діти дають обітницю наступного року взагалі не садити, а батьки — зменшити площу.
***
Десять років потому. Діти вже стали батьками і розказують своїм нащадкам про те, як розповідала бабуся бабусі про неврожай бульби, і продовжують садити ті ж … (кожен вставляє своє число) соток картоплі…
4 вересня
Сонце (схід — 6.35, захід — 19.59, тривалість дня — 13.24).
Місяць у Скорпіоні. 5–6 дні Місяця.
Іменинники: Северин, Ісак, Анфіса, Федора.
5 вересня
Сонце (схід — 6.37, захід — 19.57, тривалість дня — 13.20).
Місяць у Скорпіоні, Стрільці. 6–7 дні Місяця.
Іменинники: Арсеній, Юрій, Георгій, Єгор.
Хто в Підгайцях вбиває бузьків?
Лелеча історія у цьому селі, що неподалік Луцька, розпочалася ще минулого року. На облаштованому гнізді, що примостилося на старезному яворі, поселилися білі птахи з чорною ознакою
Ніна КОСТРУБА
Буркотливим сусідам дуже раділа їхня гостинна сусідка, яка й доклала немало зусиль для благоустрою бузькової оселі, — Катерина Пашко. Саме вона нещодавно забила тривогу, почувши постріли, після яких зникають ці миролюбні пернаті.
Минулого року, як розповіла жінка, люди бачили, коли до заплави річки Стир, де утворилося вкрите очеретом болото, під’їхали білі «жигулі», звідти почувся постріл, мисливський собака за якусь хвилину вже ніс птаха, якого вкинули в машину, — і тільки їх бачили. Цьогоріч, відколи почався мисливський сезон, історія повторюється. Катерина Пашко в телефонній розмові благає про допомогу, закликає людей до милосердя. Каже, що власними зусиллями, заплативши півтори тисячі гривень, для сім’ї буслів поставила, найнявши підйомного крана, ще один стовп, на якому прилаштувала нове гніздо («вдячна сусідові, який допомагав»). Здавалося, що все буде добре. Троє лелеченят народилися пізніше від інших. І коли почалася на болоті стрілянина, а це на краю Підгайців, неподалік вулиці Надстирної, одне пташеня випало з гнізда і загинуло. Минулого тижня пара шукала поживу для своїх дітей — і знову постріл, внаслідок якого до гнізда повернувся лише один лелека. На місце події за викликом небайдужої підгайчанки приїжджала поліція, але нікого не застала.
А ще болить її душа за шістьох малих лебедят та двох дорослих красенів-птахів, які жили цього літа на заплаві річки біля села. Їх уже також щось не видно, бачила лише багато розвіяного вітром пір’я…
Погода
«Вже літня ніч допита до останку. Вже жовті плями в кленів на щоках»
Так стверджує поет Олександр Ірванець, але перші дні осені ще будуть досить теплими
За прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Світлани Дриганюк,
4 вересня — мінлива хмарність, вночі місцями невеликий дощ. Вітер північний, 3–8 метрів за секунду. Температура повітря вночі – 7–12 градусів тепла, вдень –18–23 вище нуля. 5-го – мінлива хмарність, без опадів. Вітер південно-східний, 3–8 метрів за секунду. Температура повітря вночі – 7–12 градусів тепла, вдень – 20–25 із позначкою «плюс».
Температура води в озері Світязь – 21, в річці Стир – 23 градуси тепла.
У Рівному 4 вересня – місцями дрібний дощ. Температура повітря – плюс 17–21. 5-го – без опадів, 18–23 градуси вище нуля.
