Ювілярка Галина Долонська з донькою Галиною Янчук і внуком Орестом.
У Сенкевичівці на ювілей улюбленої вчительки учні і колеги презентували фільм
Уроками патріотизму Галини Долонської захоплюється вже не одне покоління школярів
Цьогорічний листопад простелив золоті килими на життєві дороги директора ЗОШ І-ІІІ ступеня селища Сенкевичівка Горохівського району: ними до Галини Долонської на 60-річчя мчали її заквітчані в спогади дні, поспішали усміхнені від жіночого щастя роки, повагом ішли ювілеї, успіхами й авторитетом іменинниці гордилися люди. Заступник директора школи з навчально-виховної роботи Мирослава Оляніцька і ветеран галузі освіти Тамара Мазурок написали гарний сценарій для ювілейного вечора з красномовною назвою «У школі в нас сьогодні свято», який присвятили своїй колезі, подрузі, особистості. Учителі, учні, батьки школярів засвідчили своє шанування пані Галині барвистими квітами, щирими віншуваннями, віршами, піснями.
Ювілейний вечір із красномовною назвою «У школі в нас сьогодні свято», присвятили своїй колезі, подрузі, особистості – Галині Долонській.
…У рідній Бережанці довгожителі дотепер пам’ятають ювілярку допитливою дівчинкою, з вуст якої не сходили запитання: «Чому?». Тому закінчила школу, отримавши свідоцтво з відзнакою. Батьки Ніна Миколаївна і, на жаль, уже покійний Степан Лаврентійович Дячуки, дізнавшись, що випускниця мріє стати вчителькою, анітрохи не сумнівалися, що так і буде.
У Луцькому педагогічному училищі вона зарекомендувала себе настільки перспективною студенткою, що отримала рекомендації викладачів навчати діточок в школах обласного центру. Однак перед очима дівчини були щемні миті, в які вона, як її шкільні наставники, роздаровує знання сільським дітям.
Було, що замість прийняти пропозицію очолити колектив школи в селі Хмельницькому, стала вчителькою третьокласників у Сенкевичівці. Не пожалкувала про те, що відразу не відбулася керівником, бо з цікавістю відшукувала золоті ключики фахівця до дитячих сердець, дуже швидко стала улюбленицею малечі й відчула істинний смак вчительської праці. Водночас вступила на філологічний факультет Київсьського державного університету імені Тараса Шевченка.
Швидко майнули 40 років у школі, дев’ять із яких ювілярка бездоганно виконує місію директриси, є господинею, завдяки якій приміщення навчального закладу схоже на доглянуту, затишну, світлу і теплу родинну світлицю. Колеги називають Галину Долонську вродженим педагогом. Вона неодноразово брала участь у районних конкурсах «Учитель року», «Директор року», в обласній виставці дидактичних і методичних матеріалів. Здобувала призові місця, була нагороджена багатьма грамотами, подяками районного і обласного рівнів. Діти захоплюються її уроками насамперед любові до України, рідної мови, традицій, а віддячують найціннішими для вчителя дарунками – старанністю, знаннями, перемогами на конкурсах і олімпіадах, високими результатами ЗНО, як ось випускниця Аліна Голюк, яка в 2018 році іспитом із української мови і літератури здобула 198 балів.
Діти захоплюються її уроками насамперед любові до України, рідної мови, традицій, а віддячують найціннішими для вчителя дарунками – старанністю, знаннями, перемогами на конкурсах і олімпіадах, високими результатами ЗНО, як ось випускниця Аліна Голюк, яка в 2018 році іспитом із української мови і літератури здобула 198 балів.
… Гості ювілейного вечора знайомилися, знову зустрічалися і захоплювалися розповідями про ювілярку, наче сторінками змістовної книги. У неї ж сяяли сльози на очах, коли відповідями на запитання ведучої Мирослави Оляніцької пригадувала перший день у школі, знайомство з чоловіком, церемонію одруження, улюблені пісні мами Ніни, чоловіка Володимира і колискову, яку в свій час виспівувала двом донечкам Аліні і Світлані. Найдорожчі змалечку, як і неня, мріяли стати вчителями. Перейняли від інтелігентних, працьовитих батьків усі чесноти, потрібні для вчительського сяйва, і тепер Аліна Володимирівна навчає сенкевичівську дітвору біології, є практичним психологом школи. Світлана викладає фізичну культуру в ПТУ №9 міста Луцька. На бабусю Галину й дідуся Володимира хочуть бути схожими мудрістю й порядністю внуки: одинадцятикласник Максим, п’ятикласник Орест, які навчаються в школі селища Сенкевичівки, юні лучани семикласник Артем і дворічна Аделіна.
Учителі Інна Січевська й Аліна Янчук зізналися, що їм дуже легко вдався відеофільм про долю ювілярки, настільки вона багата хорошими справами, незабутніми подіями, материнською любов’ю до учнів, повагою до колективу, який вона скрізь і завжди величає командою однодумців і професіоналів. А ще Галина Долонська дорожить істиною: «Скарб – не друг, друг – скарб», отож на ювілейному вечорі дружбою з ювіляркою ще з дівочих літ гордилася начальник відділу культури Горохівської райдержадміністрації Діна Колесник, віншування від когорти освітян району пані Галині переповіла голова райкому профспілки працівників освіти та науки Євгенія Карп’як і за багаторічну сумлінну працю вручила їй Почесну грамоту відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації. З вітаннями й подарунками на гостину в освітянській родині завітали голова батьківського самоврядування Сенкевичівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня Галина Гаврилюк, голова профкому Інна Січевська, директор ЗОШ І-ІІ ступеня села Жабче Василь Герман, керівник Михлинського закладу загальної середньої освіти Валентина Блаватна. Стелилися рушниками діалоги з ветеранами галузі освіти Марією Волошиною, Василем Панасюком, Лідією Махомед, Галиною Стасюк, Тамарою Мазурок –учителями. Їм Галина Долонська висловила вдячність за доброзичливе наставництво.
Для ювілярки звучали мелодійні пісні у виконанні ансамблю Сенкевичівської школи «Берегиня» (керівник Оксана Волошина-Карвацька), третьокласниці і шестикласниці Зоряни Редчук і Уляни Матвіюк, дуету в складі Ярослава Горотя і Оксани Волошиної-Карвацької, ансамблю Сенкевичівської музичної школи (керівник Катерина Андрощук), працівника відділу культури райдержадміністрації Віталія Яворського. Найдзвінкіше, наймилозвучніше разом заспівали «Многії літа», бо в ювілярки ще багато всім потрібних задумів і справ!
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
