“ВАША ГАЗЕТА — ЦЕ МІЙ ЩОДЕННИЙ ХЛІБ...”

Так написав у листі до редакції ветеран війни і праці з Ковеля Василь Георгійович Дубій.

Василь ГІНАЙЛО,
редактор відділу листів
і зв’язків з читачами

Велика редакційна пошта — це традиція і багатство нашої газети. Вона свідчить про довір’я волинян до газети, про професійний рівень наших журналістів. Люди звертаються у свою газету із найсокровеннішим, із тим, що хвилює і болить,— проблемами щоденного побуту, сімейного життя, соціального і матеріального забезпечення, інформують про факти несправедливості та неуваги до їх потреб.
Значну кількість пенсіонерів, наприклад, хвилюють питання недосконалості пенсійного законодавства, велика строкатість розміру пенсій у громадян, байдужість працівників у відділеннях Пенсійного фонду при оформленні пенсійних документів, черствість чиновників, небажання роз’яснювати людям їх права і пільги.
“Дуже люблю читати вашу газету, а написати листа змусила мене безвихідь,— звертається до редакції газети жителька села Масловець Любомльського району Галина Федорівна Хацер. — Мій чоловік був учасником бойових дій у Чехословаччині, але надто важко було одержати через архіви Росії відповідне посвідчення. Та доки добивався підтверджень — помер. Зараз я залишилась сама, до пенсії ще два роки. У селі роботи немає, а тому гостро стоїть питання: як вижити без годувальника? За стільки часу у Пенсійному фонді ніхто не підказав чоловікові, як правильно оформляти документи. Тому я тепер не можу скористатися його пенсією. Чому чиновники проявили до нашої сім’ї таку байдужість?”.
Подібна прикра історія трапилась також із жителькою села Гірка Полонка Луцького району Ольгою Ананіївною Чередниченко. Після смерті чоловіка, який працював на ДПЗ-28, важко виживати з 18-річним сином. Ольга Ананіївна постійно хворіє, з’явилась заборгованість за комунальні послуги, а грошей із ощадної книжки покійного чоловіка для проплати зняти не може. “Що мені робити і хто допоможе?”— запитує вона в листі до редакції газети.
Що можна відповісти бідним вдовам? Звичайно, хотілося б порадити бути більш уважними і принциповими у захисті своїх прав, але цим ситуації зараз не зарадиш. Згадані листи зараз у відділі соціального захисту, редакція звернеться до юристів та фахівців Пенсійного фонду з проханням уважно розглянути скарги та віднайти якусь можливість їх вирішити.
Найбільша пошта у відділах політики, національного відродження, права, соціального захисту, інформації та екології. У минулому році 1811 листів поповнили портфель відділу політики, а 1600 з них адресовані до “Торби див і загадок”, з якою активно співпрацюють наші наймолодші читачі. На сторінках газети впродовж року опубліковано більше ста листів лишень з відділу національного відродження, а також видрукувано 72 добірки “Доброго дня вам, люди!”, підготовлених головним чином за листами читачів.
Ми вдячні постійним дописувачам за висловлені в листах патріотичні почуття. Живі та емоційні листи засвідчують: волиняни не байдужі до політики центральної та обласної влади, до становлення української державності, вони радіють і переживають разом із героями Майдану, зокрема, тривожно відгукнулись на розкол у таборі “помаранчевих”, на відставку уряду Юлії Тимошенко.
До речі, за попередньою хвилею масових захоплень ідеалами Помаранчевої революції та її героями накотилась хвиля листів-розчарувань. Люди часто не бачать здійснення своїх сподівань, говорять про те, що зміни на краще відбуваються надто повільно...
Волиняни, а тепер і рівняни, не тільки пишуть відверті та чесні листи, а й телефонують про наболіле, заходять в редакцію особисто. Ми стараємося уважно поставитись до кожного звернення. Півсотні аналітичних публікацій, серед яких два десятки матеріалів “За листом до редакції”, підготовлено за листами і зверненнями читачів відділом права. Відділ інформації та екології за сигналами наших шанувальників видрукував кілька десятків цікавих критичних кореспонденцій на природничу тематику. А у кожній популярній добірці “Любить! Не любить!” використовується не менше десяти листів.
Окремо слід виділити юридичні консультації газети. Правові роз’яснення читачам “Волині-нової” багато років незмінно постійно готує досвідчений волинський адвокат Сергій Федорович Сафулько. Сотні і тисячі людей скористалися кваліфікованою допомогою відомого юриста. Ось ще один лист із свіжої пошти: “У 1996 році ми отримали сертифікати акцій ВАТ “Ковельмолоко”,— пишуть у колективному листі до Сергія Федоровича родини Драпчуків, Забродоцьких, Чвеїв із села Торговище Турійського району. — Частину акцій підприємство викупило у людей ще раніше, але наші сім’ї мають по три—чотири пакети акцій. Зараз дирекція товариства наполегливо пропонує продати їм решту акцій. Але одні люди радять нам продати ці акції, інші — навпаки. Як нам правильно вчинити? Чому нам й досі не виплачували дивіденди?”.
Питання складне. Вирішити його, насправді, можуть тільки самі власники акцій. Щоправда, краще з допомогою юристів. Редакція газети поцікавиться думкою нашого консультанта з цього приводу, а при необхідності доручить вивчити цю тему власному кореспондентові у Ковелі.
На превеликий жаль, ще багато у нашій пошті листів-скарг із складними житейськими колізіями. Звичайно, ми не будемо оминати жодного з них. Обіцяємо й надалі активно допомагати людям, а наш зворотний зв’язок постійно зміцнювати. Живі, хвилюючі листи волинян допомагають нам всесторонньо знати життя, постійно тримати руку на його тривожному пульсі.
Не можна читати без хвилювання і професійної гордості ще один свіжий лист із учорашньої пошти: “Передплачую і читаю вашу газету вже більше п’ятдесяти років. Здається, я без неї не міг би жити, як не міг би жити без повітря. Ваша газета — це мій щоденний хліб...”.
Автор цих чудових, хвилюючих рядків — ветеран війни і праці Василь Георгійович Дубій — живе у Ковелі. Він просить друкувати газету більшим шрифтом, щоб легше було читати. Щире спасибі вам, шановний Василю Георгійовичу, за добре слово і високу оцінку праці редакційного колективу. Ваші побажання, як і побажання інших наших читачів, будуть обов’язково враховані.