Заява Порошенка: «Відмовою від НАТО мир у Москви не випросиш!»
Нинішня влада має суттєво прискорити євроінтеграційні процеси, які після виборів пригальмувались і обмежуються виключно декларативними кроками. Про це у своєму зверненні з нагоди річниці закріплення у Конституції України курсу на вступ до ЄС та НАТО заявив п’ятий Президент України, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко
Дорогі українці!
Рік тому за моїм поданням Верховна Рада закріпила в українській Конституції курс на вступ до Євросоюзу та НАТО. І відтоді наш Основний Закон зобов’язує усіх – президента, парламент, уряд вести Україну до повноправного членства в цих міжнародних союзах.
Новий президент ніби підтвердив європейський і євроатлантичний курс України.
Слова порожні, коли не підкріплені конкретними справами, а декларації – лише струс повітря, якщо вони не втілюються в амбітні проекти на кшталт Угоди про асоціацію чи угоди про безвізовий режим.
І нова Верховна Рада за ініціативи нашої команди «Європейської Солідарності» проголосувала Постанову щодо незмінності саме такої стратегії.
То добре. Але цього замало.
Слова порожні, коли не підкріплені конкретними справами, а декларації – лише струс повітря, якщо вони не втілюються в амбітні проекти на кшталт Угоди про асоціацію чи угоди про безвізовий режим. А тупцювання на місці хоч і спалює калорії, але точно не наближає до мети.
І головне – не слід озиратися на Москву, тішачи себе ілюзіями, ніби відмовою від вступу до НАТО можна вимолити мир.
Заяви окремих представників влади не можуть не турбувати.
То їм зона вільної торгівлі з Європейським Союзом не така. То вони гармонізувати законодавство з Європейським Союзом не хочуть. То План дій щодо членства в НАТО не на часі.
А тупцювання на місці хоч і спалює калорії, але точно не наближає до мети.
І як не крути – за останній рік Україна явно збавила обороти на європейському і євроатлантичному напрямку. На такій низькій швидкості розвернути країну в бік Росії набагато легше.
Ми вимагаємо від влади прискорення євроінтеграційних процесів. Як єдина державницька опозиційна сила, ми готові підтримати будь-які кроки влади, які наближають нас до ЄС та НАТО. Зв’язки і досвід мають допомагати країні і страхувати від прорахунків недосвідчених новачків при владі.
На зовнішньому фронті ми всі – єдина українська команда. Саме з цього виходжу під час своїх численних закордонних поїздок.
Наступного тижня вирушаю на Мюнхенську безпекову конференцію. Минулого тижня працював у Брюсселі на Міжпарламентській раді Україна-НАТО, в Єврокомісії, в Європарламенті. У травні відбудеться Парламентська асамблея НАТО, і вперше в історії – у Києві.
Понад 600 іноземних гостей, десятки заходів. Рішення було прийнято ще нашою командою. Наше завдання – добитися, аби Асамблея звернулася до Глав держав та урядів країн-членів НАТО із закликом – надати нам, українцям План дій щодо членства.
Понад 600 іноземних гостей, десятки заходів. Рішення було прийнято ще нашою командою. Наше завдання – добитися, аби Асамблея звернулася до Глав держав та урядів країн-членів НАТО із закликом – надати нам, українцям План дій щодо членства.
Днями Уряд схвалив річну національну Програму Україна-НАТО і похвалився, що вона наближена до стандартів НАТО.
Але друзі – реальний ПДЧ на відміну від Національних програм передбачає зобов’язання не лише України, а зобов’язання з боку самого НАТО прийняти країну, коли вона виконала План.
Це – головна відмінність. І ось чому я так наполегливо вимагаю від влади зайняти в цьому питанні активну наступальну позицію.
А коли ми бачимо, як Росія цілеспрямовано руйнує проукраїнську коаліцію. При очевидній безпорадності української влади – розуміємо, що можливо зараз чи не остання нагода отримати ПДЧ у середньостроковій перспективі. Двері – я на цьому наголошую – будуть відчинені не завжди. І вікно можливостей теж закриється. Прогавимо шанс – нащадки не пробачать!
Тільки членство в НАТО гарантує сталий мир і надійну безпеку. І ініціатива в цьому питання має бути лише за нами. Бо під лежачий камінь вода точно не тече.