Найдорожчу в світі ікру їдять… волинські студенти? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.87 € 29.32
Найдорожчу в світі ікру їдять… волинські студенти?

Професорка запевняє, що внутрішню будову птаха та щура тут вивчають на фабричних  препаратах.

Фото Лариси ЗАНЮК.

Найдорожчу в світі ікру їдять… волинські студенти?

На найближчому до природи біологічному факультеті Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки ми шукали живих представників фауни та розмірковували, як дотримуються тут закону України щодо гуманного ставлення до тварин. Про це наша розмова з доктором біологічних наук Катериною Сухомлін

«Ніхто у нас живих тварин не ріже, навіть комах»

У навчальній лабораторії зоології безхребетних тварин біофаку із живих істот — ​лише таргани, молюски та акваріумні рибки. Зате які! Равлики ахатіни, які відкладають найдорожчу у світі білу, як перлинки, ікру (за 100 грамів такої дають 1300 грн!), а ще вони використовуються в косметології. Живуть ахатіни в тераріумі, там розмножуються і відкладають ікру, але не в такій кількості, щоб на хліб намащувати.

Пані професорка показує мені білі «намистинки» гігантських равликів. Молюсків ахатін утримують як декоративних тварин. Їхні сусіди з іншого тераріуму — ​такі ж велетенські. Це таргани, які живуть у лотках з-під курячих яєць. Вони нагадали мені студентський гуртожиток. Але ті, наші, були звичайні прусаки, і ми їх страшенно зневажали, а ці ось — ​поважні, мадагаскарські… А якщо втечуть і проберуться у студентський гуртожиток? Уявляю такого у своїй колишній кімнаті.

Їхні сусіди з іншого тераріуму — ​такі ж велетенські. Це таргани, які живуть у лотках з-під курячих яєць. Вони нагадали мені студентський гуртожиток.  

Бр-р-р! Та мене переконують, що хоч і виповзуть із тераріуму, повернуться назад — ​тут є пожива, тепло, їм комфортно, і вони не знають, що їх можуть використати з навчальною метою.

Колекцію екзотичних африканських метеликів дивовижної краси передали на біофак мореплавці.
Колекцію екзотичних африканських метеликів дивовижної краси передали на біофак мореплавці.

 Як розповіла пані професорка, на зоології безхребетних працюють із готовими вологими й сухими препаратами, етимологічними колекціями, роблять розтини молюсків: двостулкових (беззубка, перлівниця), черевоногих (виноградний слимак), яких збирають самі студенти під час польової практики.

— Усіх тварин, яких знаходимо у природі або розводимо, перш ніж розтинати, заморюємо етилацетатом або заморожуємо. Це робиться досить швидко і неболісно, а опісля зберігаємо у формаліні. Маніпуляції проводимо відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», в якому наголошується, що стосовно експериментальних тварин необхідно використовувати евтаназію — ​гуманні методи умертвіння, що виключають передсмертні страждання. Хоча цей закон стосується хребетних, та ми й безхребетних не мучимо, а працюємо вже з фіксованими (мертвими. — ​Авт.) матеріалами. По-простому кажучи: ніхто живих тварин не ріже, навіть комах, — запевнила Катерина Сухомлін.

Найсимпатичніша живність кабінету зоології — ​рибки в акваріумах. Їх утримують з декоративною метою, вони гарно розмножуються, тому часом «молодь» здають у зоомагазини в обмін на корм.

У спирту тут плаває зародок абортованого теляти. Може, для гуманітаріїв це і неприємне видовище, та на таких експонатах студенти вивчають біологічні об’єкти.  

У навчальній лабораторії зоології хребетних тварин у тераріумі живе черепаха Матильда. На стелажах стоять скелети, опудала риб, птахів, ссавців. І рядочок опудал щук, які створили студенти десь після риболовлі на практиці.

У спирту тут плаває зародок абортованого теляти. Може, для гуманітаріїв це і неприємне видовище, та на таких експонатах студенти вивчають біологічні об’єкти. А опудала птахів та звірів для факультету передали студенти та викладачі Шацького лісового коледжу.

— Знущанням над тваринами ми не займаємося, — ​запевняє пані професорка. — ​Морська свинка лише у вигляді опудала, скелети та інші роздаткові матеріали — ​фабричні. Деякі експонати студенти збирають під час літньої практики, наприклад, жаб та ящірок присипляють і поміщають у формалін для подальшого вивчення. А ось внутрішню будову птаха та щура вивчаємо тепер лише на фабричних вологих препаратах та під час перегляду відеофільмів. Спеціальних лабораторних тварин ми не утримуємо, бо поки немає можливості створити віварій через обмежену кількість приміщень. Хоча медичний напрямок передбачає наявність віварію, адже багатьом безцінним відкриттям фармакологи, біохіміки, онкологи, психологи, генетики завдячують щурам, собакам та іншим лабораторним тваринам.

Що ж, цьогорічний покровитель року — ​білий пацюк — ​залишився задоволений…

«А колись, де зараз Гаразджа під Луцьком, плавали акули і морські їжаки»

У зоологічному музеї роздивляюся розкопані палеонтологічні цінності: відбиток трилобіта з Бразилії, що подарувала колишня студентка, черепашки амонітів із Чилі, є й скам’янілі рештки тварин (зуби акул, черепашки молюсків, відбитки морських їжаків, корали) з кар’єру біля села Гаразджа під Луцьком. На стелажах стоять вологі препарати паразитичних червів, личинок та лялечок комах, жовті скорпіони, голубі раки, колекції тропічних коралів, метеликів та жуків Волині. З Інституту біології південних морів свого часу передали сюди незвичні експонати: глибоководних риб, ската, акулу катрана, рибу-голку, летючу рибу, у якої замість плавників «крила», а також колекцію риб і мушель молюсків з Атлантичного та Індійського океанів.

Наш факультет із минулого року називається медико-біологічним, оскільки університет отримав ліцензію на підготовку сімейного лікаря.

На стінах висить колекція екзотичних африканських метеликів дивовижної краси. Її колись подарував факультету Анатолій Лемещук, а зібрав його батько, який працював у Африці. Колишня студентка, у якої чоловік мореплавець, також презентувала чудову колекцію африканських комах. Є в музеї зоології й колекції пташиних гнізд та яєць, опудала птахів.

— Ось чим приваблюють на біологічний факультет абітурієнтів, — захоплено кажу.

— Хочу звернути увагу, що наш факультет із минулого року називається медико-біологічним, оскільки університет отримав ліцензію на підготовку сімейного лікаря, тому плануємо набір на спеціальність «Медицина». У нас читатимуть теоретичний курс, а на базі клінічних лікарень міста створять кафедри, де студентів навчатимуть практично, — ​пояснили мені.

Опудала птахів виготовили у Шацькому лісовому коледжі.
Опудала птахів виготовили у Шацькому лісовому коледжі.

 А поки що діє біологічний напрям, який забезпечують 4 кафедри: фізіології людини і тварин, зоології, ботаніки і методики викладання природничих наук, лісового і садово-паркового господарства.

— Ми, — ​розповідає Катерина Сухомлін, — ​створюємо науково-практичні центри — ​мікробіології, біотехнології, електронної мікроскопії, функціональної діагностики, медичної біології, біоінформатики, ландшафтного дизайну. Налагоджуємо міжнародну співпрацю за програмами подвійних дипломів. Студенти та викладачі мають змогу пройти стажування у провідних наукових центрах та університетах за кордоном, брати участь у грантових, стипендіальних міжнародних програмах тощо. Зараз триває реорганізація та розвиток агробіологічної станції, ботанічного саду «Волинь».

Отакий він — ​біологічний факультет, як мовиться, зі своїми тарганами.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.