«Я давно мріяв, щоб в Україні була премія імені Галшки Гулевичівни» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.27 € 32.88
«Я давно мріяв, щоб в Україні була премія імені Галшки Гулевичівни»

Нагороду вручили тим, хто вміє дбати про громадське.

Фото sknews.net.

«Я давно мріяв, щоб в Україні була премія імені Галшки Гулевичівни»

Керамічну медаль із зображенням особливої українки нещодавно вперше отримали доброчинні й творчі люди, серед них — ​четверо волинян

Премію імені Галшки Гулевичівни заснували дві громадські організації: київська «Пам’ять без кордонів» та луцька «Чумацький віз», яку очолює письменник, заслужений діяч мистецтв України Василь Слапчук. Нагороду — ​диплом та медаль — ​цими днями вручали вперше. «Ми відзначили людей з різних галузей за громадську активність, що вкрай важлива для нашого суспільства, якому дуже не вистачає об’єднання ініціативних людей. Шкода, що не можна підтягнути до цієї відзнаки серйозні кошти», — ​прокоментував подію пан Василь.

Вже тим Галшка цікава, що зуміла піднятися над традиціями: вона активно розпоряджалася майном і віддала великі статки на освіту. Подивіться, куди вкладають гроші зараз багатії? Батони, унітази золоті. Оце є первісна дикість!

Серед 9 нагороджених — ​четверо волинян. Це докторка філологічних наук, професорка, почесний академік Академії вищої школи Луїза Оляндер, яка працює у СНУ імені Лесі Українки, директорка Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, заслужена працівниця культури України Людмила Стасюк, голова Волинської організації Української спілки ветеранів Афганістану Григорій Павлович, письменник, кандидат філологічних наук, директор поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» Микола Мартинюк.

Василь Слапчук розповів, що давно хотів, аби була премія імені жінки, яка стільки всього зробила для України власним коштом. Каже, що ця нагорода нині є символом того, що необхідно нашому суспільству: «Галшка — ​цікава постать, меценатка не тільки регіонального значення. На ті часи (початок XVII століття) вона була особливою. Дотепер жінка не має рівності з чоловіком, а на ту пору все було набагато гірше. Вже тим Галшка цікава, що зуміла піднятися над традиціями: вона активно розпоряджалася майном і віддала великі статки на освіту. Подивіться, куди вкладають гроші зараз багатії? Батони, унітази золоті. Оце є первісна дикість! Зараз нам бракує тих людей, які мають владу й можливості думати про інших: тому наша країна посідає таке місце в світі, бо підхід у тих, хто щось визначає в політиці й економіці не такий, як у Галшки».


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.