Зеленський передумав — ​і йде на другий термін

Про кадровий голод

«У нас кадровий голод у країні. Я не можу знайти зараз хорошого міністра культури. Ми разом із прем’єром шукаємо, ми зверталися до нашого культурного співтовариства, до багатьох людей. Нам дуже складно знайти міністра освіти. Нам дуже складно знайти міністра енергетики».

Не може такого бути, щоб у 40–мільйонній країні не було хороших спеціалістів. Тут два варіанти: або не вміють підбирати, або люди не хочуть іти в «кварталівську» команду Президента. А навіщо йти, якщо глава держави сам сказав, що буде міняти кадри, як рукавички, фактично перекладаючи на них відповідальність заради свого рейтингу?

Про критику в ЗМІ

«До критики з усіх каналів я звик, я вже спокійно це сприймаю… Але хочу попросити, щоб не чіпали моїх дітей, мою дружину, вони не мають до цього відношення».

Президент просить не чіпати його родину, але дозволяє собі хамити журналістам, згадуючи… їхніх родичів. На цій же (!) пресконференції він дорікнув журналісту проєкту «Схеми» Михайлу Ткачу та його колегам, що «щось не зробили батьки цих людей». Таку нервову реакцію у глави держави викликало те, що журналіст–розслідувач супроводжував президентський кортеж.

Про «своїх» людей у владі

«Жодного кума чи військового друга я не буду призначати і не призначив».

І не міг цього зробити, бо в армії не служив. Зате працював у «95 кварталі» і взяв на роботу понад 30 кварталівців та пов’язаних із ними людей.

Про кінець епохи бідності

«Кінець епохи бідності в Україні 100% не настав. Він не може настати, коли криза у світі. Коли ви отримали бідну країну, ви повинні її змінювати, і це буде, ми боремося за це. У нас немає просто так грошей, вони не падають з неба».

Якщо пан Президент знав, що «гроші не падають з неба», але обіцяв «кінець епохи бідності», то це означає, що він обманював. А отримавши «бідну» країну, він, до речі, зробив її ще біднішою, бо економіка в Україні почала просідати ще до кризи, викликаної карантином.

Про справу про вбивство журналіста Шеремета

«Мене запросили, я прийшов (на брифінг, у ході якого кількох ветеранів та волонтерів було оголошено підозрюваними у вбивстві журналіста, хоч незаперечних доказів і досі нема. — ​Ред.). Бо я хочу бути запрошеним на всі гучні справи… Зараз справу Павла Шеремета веде і відповідає міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. І він знає, що відповідальний».

Прийшовши на брифінг, де йшлося про вбивство Шеремета, Володимир Зеленський фактично виступив у ролі обвинувачення, нав’язуючи своє бачення. Тепер дає задню і все спихає на міністра Авакова. Втім, Президент доволі часто дозволяє собі «призначати» винних, називати людей «бандитами» і обіцяти «вироки».

Про олігархів

«Я будую відносини з людьми так, як я можу, і так, як я хочу. І поки я будую свої відносини, як я хочу, я буду незалежним… від фінансових груп і олігархів. Я не є лобістом їхніх інтересів. Вони не можуть натиснути на мене, щоб поставити ту чи іншу людину на посаду».

Правильна заява. Особливо для Президента, який прийшов до влади завдяки підтримці одного з олігархів. Але як тоді пояснити нещодавню «роздачу» Зеленським цілих областей олігархам, щоб вони там боролися з коронавірусом? Після цього князьки–олігархи дозволяли собі навіть вичитувати представників президентської вертикалі на місцях, як це було, наприклад, на Харківщині. А це аж ніяк не зменшення впливу олігархату, а навіть навпаки. І розписування держави у власній неспроможності.

Про поїздку в Оман

«У мене є жива сім’я, живі діти. Вони полетіли в Оман на відпочинок. І вони мають на це право. У нас в Омані не було навіть посла, не було нормальних дипломатичних відносин. Султан був у складному становищі (при смерті. — ​Ред.). Я розумів, що ми з ним не зустрінемось… Я як порядна і гідна людина розумію, що не буду використовувати державний літак. І це не державні зустрічі, напевно, моя сім’я проплатила номер у готелі, я полетів».

За останні місяці щодо поїздки в Оман ми чули стільки суперечливих заяв і від Президента, і від його оточення, що тут можна сказати лиш одне: забрехались.

Про Донбас, Росію і бойовиків

«Що стосується «просто припинити стріляти» — ​це складний процес. Я ніколи не закликав, щоб наша армія не відповідала (на вогонь з боку окупантів. — ​Ред.). Якщо по нас стріляють, ми будемо відповідати. Але першими стріляти не будемо. Якби та сторона просто припинила стріляти, відповідно до наших Мінських домовленостей, домовленостей у Нормандії, все б закінчилося. Але вони (бойовики. — ​Ред.) не знають, що з ними тоді буде. Єдиний вплив на них має Російська Федерація».

За останні місяці щодо поїздки в Оман ми чули стільки суперечливих заяв і від Президента, і від його оточення, що тут можна сказати лиш одне: забрехались.

Привертає увагу боязнь Головнокомандувача називати Росію тим, ким вона реально є — ​загарбником та окупантом. Натомість говорить про «ту сторону», на яку Москва лиш впливає. А як боротися з ворогом, якщо ти його не можеш ідентифікувати?

Про мову

«Я впевнений, що в цілому питання мови в Україні не стоїть… Я впевнений, що з квотами треба навести порядок, якщо є такі випадки. Залучити всі телевізійні канали, інші ЗМІ — ​давайте сядемо, проговоримо ще раз питання квот. (Російською) Не мы вводили квоты. Квотирование было еще до нас. Я думаю, что логика есть. Але якісь дуже важливі деталі втрачені».

Не збрехав. У мовному законі справді «винні» попередники. А щодо його перегляду — ​хай тільки спробують.

Про тарифи та бензин

«Платіжка за комуналку зменшилась для людей. Я в цьому впевнений на 100%. Курс долара нормальний. Якщо проїхати на машині і подивитись на заправки, то можна побачити, що ціна на бензин зменшилась».

Можна подякувати. Але кому? Бо ж світове падіння цін на нафту та газ відбулось зовсім не через те, що Володимир Зеленський став Президентом…

Про Максима Нефьодова, нещодавно звільненого з посади Голови Державної митної служби

«Від гарних людей, у гарних костюмах, навіть з гарною освітою — ​не можна наповнити бюджет».

Президентів, до речі, це теж стосується. Як кажуть, нема такої професії — ​«гарний хлопець».

Про масштабне будівництво мостів

«Є запланована велика програма, на яку я нині шукаю ще 3 млрд доларів. Це всі мости нашої країни».

Амбітно. Проте 3 мільярди доларів — ​це майже 10% Держбюджету. Знайти нині ці гроші в умовах кризи можна, тільки якщо вони впадуть із неба. Але Володимир Олександрович сам сказав, що гроші з неба не падають. Хіба, в Путіна візьме…

Про Порошенка

«Що стосується вироку пана Порошенка — ​я впевнений у цьому. Все це ще попереду. Ви ж бачили і вчорашній скандал… Вони так керували державою, що на них чекає багато різних пригод і різних вироків».

Ще суду не було, а Володимир Зеленський уже знає, що будуть «вироки», і то багато. Деякі західні ЗМІ так прокоментували цю його погрозу: «Важко не згадати Януковича, який подібним чином говорив про Тимошенко».

Про різницю між ним та Порошенком

«Я відрізняюся від Порошенка — ​і фізіологічно, і як президент».

Вже рік минув після виборів, а Володимир Зеленський все ще міряється «фізіологічними» відмінностями» з Порошенком. Може, пора вже, пане Президенте, не воювати з Порошенком і з тим, чого він досягнув, а самому показати, на що здатний?

Про страх помилок

«Я нічого не боюся, тому що я нічого поганого не роблю».

Чи це справді так — ​у випадку з президентами вирішує історія. Або ж суд.

Про другий термін

«Щиро? Однієї каденції не вистачить… Я йду на один термін, як і казав. Я бачу, що робота складна, ніхто «спасибі» не скаже, але якщо буде велика підтримка народу України, я зможу про це думати… Буду думати, у мене є чим».

Народ теж має добре подумати. У нього теж є чим.

Василь РОГУЦЬКИЙ

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.