Як у Федерації футболу України нагородили сільську вчительку з Волині

«Щоразу ставлю перед собою нову мету — ​і намагаюся її досягнути»

— Моє головне завдання — ​пропагувати здоровий спосіб життя серед учнів, аби відірвати їх від телефонів, ноутбуків. Тому беремо участь у багатьох змаганнях, чимало й організовуємо самі, — ​розповіла Олена Леонідівна. — ​У громаді проводимо спортивні ігри школярів. Достойно зіграла наша команда в поєдинку з футзалу на кубок 19–го округу в місті Володимирі–Волинському. Постійно змагаються команди наших учителів та учнів. Брали участь у змаганнях «COOL GAMES» (круті ігри) в рамках нової української школи, які проходили в області. І ми потрапили в п’ятірку кращих.

Молодий педагог не приховує задоволення і від того, що її запросили в якості судді на всеукраїнські фінальні ігри «COOL GAMES», які відбулися ще до пандемії 21–23 лютого в Києві. Це — ​естафетні змагання, що проводилися серед трьох вікових дивізіонів (команд), надзвичайно цікаві та азартні. Робота в суддівській колегії, каже, дала новий, дуже цінний досвід.

— Це був такий шквал приємних емоцій і драйву, — ​згадує пані Олена. — ​І проймає велика гордість, що переможцями 1–го та 2–го вікових дивізіонів стали волиняни. Просто супер!

Вона сама ставить перед собою щоразу нову мету і старається її досягати. У 2018 році пані Олена за результатами конкурсу «Вчитель року» на обласному рівні перемогла в номінації «Креативний вчитель». А торік взяла участь у конкурсі (передував відбір серед навчальних закладів громади) провести урок з елементами футболу та інноваційний урок з фізичної культури. І в області стала абсолютним переможцем за їх підсумками. Була представником від Волині у столиці, в Будинку футболу, де її нагородили грамотою Федерації футболу України. А також серед інших мала можливість побувати на уроках, які проводила перша п’ятірка фіналістів. Додому повезли футбольні м’ячі, чим порадували своїх вихованців.

«Кожен учень — ​це індивідуум, тому й має окреме завдання»

Важко не погодитися з тим, що сільські діти також мають усі шанси для того, щоб досягати високих результатів у спорті, будувати спортивну кар’єру, ставати зірками якщо не світового, то всеукраїнського масштабу.

Пані Олена веде уроки фізкультури в 5–11 класах, а це більше ста дітей. Усі вони, зазначає, обдаровані, тільки треба помітити цей хист.

— Тому я постійно ініціюю і від­стоюю збільшення кількості нових модулів, бо кожен учень — ​це індивідуум, якому треба підібрати заняття відповідно до його фізичних даних, навиків і захоплень. Зараз 5–9 класи мають п’ять модулів, 9–11–ті — ​три. Підбираю найбільш популярні, те, що школярам до вподоби: легка атлетика, гімнастика, футбол, баскетбол, волейбол. Окрім того, майже всі діти люблять грати в теніс. А ще треба постійно готуватися до змагань. Тому наполягаю на тому, аби віднайти кошти на відкриття спеціальних секцій, де б можна було більше часу зосереджуватися на якомусь одному виді спорту. Мене завжди і в усьому підтримує начальник відділу освіти, соціального захисту, культури, сім’ї, молоді та спорту Поромівської ОТГ Надія Жук.

Пані Олена задоволена, що в школі створені належні умови для фізичного розвитку, вистачає спортивного інвентарю. Однак нові м’ячі, турніки, інше обладнання ніколи зайвими не будуть. Але найголовніше — ​вміти дітей зацікавити, пробудити в них бажання займатися спортом.

Найбільшою заслугою молода вчителька вважає те, що їй вдається знайти підхід до кожного учня, вони вміють її слухати. І це, незважаючи на те, що сучасний школяр більш вимогливий, мобільний, якому постійно потрібні якісь зміни.

«Коли є якісь сумніви, звертаюсь до Галини Франчук»

— Я постійно аналізую свої уроки, наші виступи на змаганнях, шукаю свої прогалини, намагаюся їх виправляти — ​дивлюся, де недопрацювала, на чому треба зосередити більше уваги, — ​розповідає пані Олена, яка вже й не уявляє свого життя без дітей.

А ще вона не забуває про те, що її попередниця Галина Василівна Франчук, яка віддала 45 років Поромівській школі, вивела сільський спорт та викладання фізичної культури на досить високий рівень. Тому й на початках — ​а естафету від учителя–ветерана Олена перейняла десять років тому — ​запрошувала Галину Василівну на уроки, змагання, багато з нею радилася, особливо перед відповідальними спартакіадами. І завжди захоплювалася, скільки в цієї жінки, незважаючи на поважний вік, енергії, ентузіазму, бажання активно долучитися до підготовки школярів.

Пані Олена мала також прекрасних наставників і в своїй Луковичівській середній школі. Вона — ​вихованка відомих в області педагогів Недбайл, які вчили власним прикладом і зуміли прищепити їй любов до справи, яку обрала після закінчення 11–го класу. На факультеті фізичної культури та спорту Східноєвропейського національного університету займалася спортивною ходьбою. Вірить, що цей вид спорту теж набере популярності. Принаймні, вона докладатиме зусиль для того як учитель і методист, котрій не байдуже, яким виросте майбутнє покоління українців.

P. S. Про Олену Гудзенко нас просили написати батьки КЗ «Поромівський ліцей».

Алла ЛІСОВА