Курси НБУ $ 38.97 € 42.45
Керівниця волинських освітян: «Карантин посилив самоосвіту всіх, дотичних до школи»

Людмила Плахотна: «Сучасний педагог має вивчати онлайн-технології».

Фото з архіву Людмили ПЛАХОТНОЇ.

Керівниця волинських освітян: «Карантин посилив самоосвіту всіх, дотичних до школи»

Навчальний рік, який в умовах пандемії дистанціював учнів від педагогів, але зблизив їх із батьками, завершився. Водночас залишив по собі сторінку для нотаток

Карантин посилив самоосвіту всіх, дотичних до школи. Це висновок начальниці управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації Людмили Плахотної, яка мала можливість спостерігати за надзвичайним навчанням у двох статусах — як керівник і як бабуся семикласниці. Каже: «Ця ситуація дуже активізувала роботу над собою директорів, педагогів, учнів і батьків». Мусили цікавитися інтернет–технологіями навіть учителі пенсійного віку (таких майже 20% із 25 тисяч), які до того гадали, що відсутність комп'ютерних навиків не зменшує їхньої професійності.

«Під час цього карантину навантаження на батьків дійсно було завелике», — Людмила Плахотна ствердно реагує на моє питання про надмірну участь у навчанні батьків. Каже: «Для усіх COVID-19 був як грім серед ясного неба». (Коли знайомі мами й тати напередодні свята Останнього дзвоника писали у вайбері, що заслужили великі букети квітів від школи, це лунало тільки як напівжарт). Освітянка однак зауважує, що найважче довелося тим батькам, які до того не дуже вникали у справи дитини, покладаючись на вчителів і репетиторів, або ж настільки опікувалися своїм учнем чи ученицею, що це підточило їхню самостійність.

Найважче довелося тим батькам, які до того не дуже вникали у справи дитини, покладаючись на вчителів і репетиторів, або ж настільки опікувалися своїм учнем чи ученицею, що це підточило їхню самостійність.

Ефективність дистанційного навчання та можли­востей тріо «вчитель — школяр — мама (тато)» покаже вересень. Чиновниця пояснила, що восени буде не звичайне повторення призабутого матеріалу, а корегувальний його напрямок. Прогнозує, що дітям запропонують підучити найважчі теми.

Елементи навчання «на відстані» практикуватимуть і далі. Начальниця управління освіти зазначає, що точно це буде під час коротких карантинів, зазвичай зимових. На її переконання, нові й сучасні можливості треба розвивати — тим більше, що з минулого року у всіх волинських школах є інтернет. А як це відбуватиметься, вирішать у колективах, бо саме конкретний заклад освіти організовує навчання педагогів, вибирає собі зручні програми. Людмила Плахотна повідомила, що за минулі два роки область отримувала по 10 млн на підвищення кваліфікації вчителів у Новій українській школі (НУШ). У нинішньому — гроші забрали у зв'язку з пандемією коронавірусу (але є 40 млн гривень на парти, обладнання, дидактичні матеріали для цієї програми).

ЗНО відбудеться за такою ж схемою, лише на місяць пізніше та із суворішими санітарними вимогами. Основна сесія триватиме із 25 червня по 17 липня. Кількість пунктів тестування збільшать з огляду на потребу в дотриманні дистанції, забезпечать їх антисептиками та засобами захисту. Шкільні автобуси для перевезення є (загалом 217). Абітурієнтам будуть вимірювати температуру і вимагатимуть, щоб під час іспиту змінили маску.

Серед інших новин з освітянського середовища — активне будівництво нових шкіл. За інформацією Людмили Плахотної, в цьому році на Волині за програмою «Велике будівництво» завершать третю чергу закладу у Вербці, що на Ковельщині, та корпус школи у Лукові Турійського району. Освітянка наголосила, що попри ситуацію з пандемією Держ­фонд регіонального розвитку і далі фінансується. «Якщо говорити про найбільші об'єкти, ми розпочали будівництво у Стобихівці Камінь–Каширського, Головному Любомльського, Башликах Ківерцівського районів. Загалом на розвиток цього року галузь освіти Волині додатково отримала 0,5 мільярда гривень», — розповіла пані Плахотна. Гроші призначені для спорудження сучасних туалетів, зокрема й для дітей з особливими потребами (11 млн для 11 шкіл); на купівлю 17 шкільних автобусів; майже 14 млн — на обладнання для харчоблоків закладів середньої освіти (мова про 58 шкіл); понад 25 млн виділено на створення навчальних лабораторій; 100 млн — на нагальні шкільні потреби відповідно до урядової програми «Спроможна школа для кращих результатів».


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel