Лучани неодноразово зверталися до колишньої міської влади з проханням не підвищувати комунальні тарифи...
Лучани неодноразово зверталися до колишньої міської влади з проханням не підвищувати комунальні тарифи. Але комунальники до думки простих людей не прислухалися, а під час громадських слухань не надали розрахунків про витрати коштів, які отримали від населення в 2004 році, тобто за старими тарифами. Ми так і не знаємо, на основі чого встановлювались розцінки.
До першого підвищення тарифів жителі Луцька щомісячно сплачували за опалення 77 копійок за квадратний метр житлової площі. З 1 січня 2005 року споживачів перевели на комбінований тариф і підняли його до 81 копійки. У сезон опалення люди стали сплачувати 1,16 гривні за квадратний метр, у міжсезоння – по 0,56 гривні щомісяця. І це при тому, що ціна газу для комунальних підприємств до 2 січня 2006 року не змінювалася. Громаді так і не надані достовірні розрахунки, чому тариф на тепло, порівняно з минулорічним, зріс саме на 34,6 відсотка, а тариф на воду – на 41,8. Економічно не обгрунтована необхідність підвищення тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, котрі зросли у 2006 році, порівняно з 2005-им, аж утричі. Проаналізуймо витрати на утримання багатоповерхових будинків у 2005 і 2006 роках – на прикладі двокімнатної квартири загальною площею 43,7 квадратних метра. Тарифи на прибирання під`їздів, прибудинкових територій, обслуговування димовентиляційних каналів, утримання системи диспетчеризації, ремонт газового обладнання, технічне обслуговування внутрібудинкових систем загального користування (централізоване опалення, водовідведення), багато в чому надумані. Скажімо, прибирання прибудинкової території залежить від площі, що належить громаді. В акті купівлі житла не вказана площа прибудинкової території, яка належить її власнику. Виникає питання: за прибирання якої земельної ділянки квартиронаймач має сплачувати? Надуманою є і плата за утримання системи диспетчеризації житлово-комунальних підприємств, тому що при ЖКП існують аварійні служби, які мають тісний зв’язок із централізованою службою диспетчеризації – 0-80. Ця служба веде облік аварій і передає їх аварійним службам ЖКП. Таким чином, майстер аварійної служби ЖКП, власне, і є диспетчером, який веде облік усіх пошкоджень водогонів і каналізації. Щодо обслуговування димових каналів, то їх прохідність регулярно перевіряє міська служба газу. Газові плити, колонки у разі несправності ремонтують теж у міськгазі. То навіщо ми сплачуємо тариф за ремонт газового обладнання? Аналогічно з водопостачанням. Водоканал повинен надавати послуги безпосередньо до споживача, а не лише до будинку. На сьогодні ж маємо дві організації, що займаються водопостачанням і водовідведенням. Водоканал відповідає за водогінні труби до будинку та каналізаційні від нього. ЖКП – за труби стояків у під’їздах. А труби від стояка до кухні, виявляється, не обслуговує ніхто! Тож коли на кухні тече кран, доводиться шукати слюсара-сантехніка, щоб поремонтував його за наші кошти. Кому потрібні такі служби і за що ми їм платимо? Проаналізуємо тариф на прибирання сходових кліток та підвалів. Мешканці житлового будинку площею 3866,6 квадратного метра у 2006 році сплачують за це 502 гривні у місяць. Прибиральниця отримує місячну зарплатню в розмірі 400 гривень. Додаток до рішення міськвиконкому №451 від 14 грудня 2005 року встановлює перелік і періодичність робіт, які виконуються прибиральницею у типових висотних будинках. Це вологі підмітання (фактично розтирання бруду по майданчику під’їзду) – двічі на тиждень, із миттям сходової клітки на першому поверсі. Типовий будинок має 410 квадратних метрів спільного користування, і це норма для прибиральниці. Вона повинна двічі на тиждень вимити під’їзд і тричі підмести його. Чи вистачить їй на це часу, якщо ця ж прибиральниця має у підпорядкуванні ще 2-3 будинки? А ми ж платимо за повноцінне і якісне прибирання під’їздів… Такий же будинок сплачує за утримання служби диспетчеризації при ЖКП 164 гривні в місяць. Помножте цю суму на 1000 будинків, які є в Луцьку. За рік виходить астрономічна сума в 1 мільйон 968 тисяч гривень! Куди діваються ці гроші? Рішення виконкому від 14 грудня 2005 року також передбачає, що ЖКП до 1 лютого 2006 року повинні укласти договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій із власниками квартир, квартиронаймачами. Цей пункт ЖКП так і не виконали. Оскільки такі договори відсутні, то, згідно із Законом України “Про захист прав споживачів”, відсутня і юридична підстава вимагати від квартиронаймачів оплату за надання комунальних послуг за новими тарифами. Громаді так не надали інформації, хто і коли дав вказівку ввести у програму комп`ютерного обліку нові тарифи. Однак на наш колективний запит із цього приводу прокуратура міста Луцька так і не призупинила дію цього, на наш погляд, незаконного рішення. Ми, громадяни Луцька, за те, щоб наші будинки та під`їзди виглядали по-європейськи. Але щоб і платити доводилося за дійсно надані якісні послуги, а не на заробітну плату невідомо кому. Тому пропонуємо створити в місті робочу комісію з економістів, юристів, небайдужих громадян, аби розробити реальні тарифи, теоретично обгрунтовані, а не злодійські. Микола БІРОНТ, директор Центру професійної орієнтації, кандидат технічних наук, доцент.
