Не так давно відвідала Палац учнівської молоді, де проходила чергова виставка-продаж. Вирішила пройтися парком, який колись мав назву Ворошилова, потім був переданий педінституту. Хто тепер його господар, я не знаю, але складається враження, що парк узагалі безгосподарний...
Не так давно відвідала Палац учнівської молоді, де проходила чергова виставка-продаж. Вирішила пройтися парком, який колись мав назву Ворошилова, потім був переданий педінституту. Хто тепер його господар, я не знаю, але складається враження, що парк узагалі безгосподарний...
Ганна ПРОКОП’ЮК. м.Луцьк.
Колись парк Ворошилова був чудовим місцем відпочинку лучан. Тепер він заріс бур’янами, повсюди купи сміття, повалені дерева. Скульптура слона, яку хтось пофарбував у рожевий колір, дико контрастує із сірою навколишністю. Слон підняв до неба хобот і ніби волає: “Рятуйте!”. Бо від фонтану навколо нього залишилась лише назва, його засипали сміттям. Ще прикріше стало, коли підійшла до річки Сапалаївки. Що ми за люди, як можна до такого стану довести річечку? Захаращена гнилими стовбурами, гіллям та хмизом, сміттям і нечистотами. Вода майже не тече, вона застояна і неприємно пахне. Нагорі попід річкою, мов гриби після дощу, повиростали котеджі з вікнами і балконами на Сапалаївку. Хіба не шокує їхніх власників такий дискомфорт? Чому ж тоді нюхають, мовчать і нічого не роблять? “Волинь” неодноразово порушувала питання благоустрою Сапалаївки. Були й пропозиції, щоб узяти річку в колектор, але мені здається, що цим ми погубимо куточок природи, який, якщо впорядкувати річку та її береги, можна зробити окрасою міста. Окремо хочу зупинитися на культурі поведінки мешканців міста у громадських місцях. Чому, скажімо, пляж біля річки Стир відпочиваючі, а це в основному молодь, перетворюють у смітник? Приносять з собою випивку, наїдки, підшукують чисте місце, нерідко розпалюють вогнища для шашликів. Після такого відпочинку залишають після себе картину, ніби там побувало стадо макак. На зауваження зубоскалять, можуть і образити. Боляче дивитися на все це. Адже цим молодим людям не довелося облагороджувати цих берегів, їм дісталось усе готове. Вони не возили сюди піску, не садили дерев, не ходили з лопатами, граблями та мітлами на суботники. Тому й не цінують праці попередників… Вважаю, що батькам треба більше привчати дітей до культури поведінки, самим показувати приклад, тоді з їхніх чад не виростатиме така молодь. Ключову роль у цій справі мусить відігравати й школа.
