Сьогодні, певно, вже ніхто не здивується, побачивши пенсіонерку з мобільником чи підприємця з ноут-буком. Прогрес стрімко йде вперед, і наше суспільство потрошку інформатизується...
Сьогодні, певно, вже ніхто не здивується, побачивши пенсіонерку з мобільником чи підприємця з ноут-буком. Прогрес стрімко йде вперед, і наше суспільство потрошку інформатизується.
А для цього потрібно швидко і легко віднаходити необхідні відомості, що найзручніше робити за допомогою Інтернету. Але персональний доступ до мережі — дороге задоволення. Сумно, та факт — зростання доходів у нашій країні не встигає за процесом інформатизації... За підрахунками, Інтернетом користується понад чверть українців. Але скільки з них мають персональний доступ до мережі? Цей показник коливається на рівні одного—п’яти відсотків. Решта наших співвітчизників користуються послугами мережі за допомогою інтернет-клубів, де за певну оплату (від півтори до шести гривень за годину — залежно від швидкості роботи комп’ютера та пори дня) всі охочі мають змогу переглянути будь-який сайт. Однак всесвітня мережа містить не лише корисну інформацію, але й чимало сміття: порнографію, сцени насильства... Таким чином, виникає дуже серйозне питання: чи можна якось контролювати, що люди поробляють в Інтернеті? Більше того, як не допустити доступу неповнолітніх до такого бруду? Невелика екскурсія інтернет-клубами Луцька показала, що робиться в цьому напрямку. Приміром, у “Бізнес-інтернет-центрі” та “Прем’єрі” біля входу та в залах на видних місцях (так, що одразу впадають в очі) висять оголошення: “За перегляд порносайтів штраф 100 гривень”. А вже системний адміністратор слідкує за дотриманням цього правила. Інший вихід знайшли в “Іміджі”. Тут дітям взагалі заборонено доступ до Інтернету, їм дозволяється лише пограти на комп’ютері. Однак, як свідчить звична для українських реалій практика, все залежить від добросовісності працівника клубу. Інша проблема стає очевидною після відвідин інтернет-кафе. Це — дотримання порядку в закладах. Наприклад, поруч із головним корпусом Волинського держуніверситету розташовані два комп’ютерні клуби: “Прем’єр” і “Ера”. Якщо в першому — тиша і спокій, тобто сприятлива для роботи атмосфера, то в іншому... “Ера” завжди переповнена підлітками, дехто з яких буває нетверезим. У закладі постійно дуже голосно розмовляють, часто чути нецензурну лайку. На жаль, власники не можуть (або не хочуть) навести лад у власному клубі. А це ж заважає відвідувачам. Ось що сказала студентка Оксана Кулинець: — Нещодавно мені потрібно було набирати дипломну роботу, однак комп’ютера не маю. Тому змушена ходити до інтернет-клубів, де зіткнулася з різною поведінкою відвідувачів. Я розумію, що нині дітей виховує вулиця, але ж працівники цих закладів могли б приділяти більше уваги дотриманню порядку. Вочевидь міській владі слід детальніше ознайомитися зі становищем інтернет-клубів. Адже цілком можливо, що в котромусь із них днює та ночує підліток, який заради примарної насолоди пограти на комп’ютері втік із власного дому.
