«Чоловік не хоче йти зі мною на пологи. Що робити?» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.98 € 33.53
«Чоловік не хоче йти зі мною на пологи. Що робити?»

«Будь поруч, але не знепритомній», — таку пораду часто дають чоловікам майбутні матусі.

Фото znymky.com.

«Чоловік не хоче йти зі мною на пологи. Що робити?»

lДелікатна тема — Скоро народжувати, але батько нашого синочка не буде присутнім на цій події. Він працює за кордоном, обіцяв приїхати, однак слова не дотримав. Сказав по телефону, що передасть гроші, а більше нічим допомогти не зможе. Свекруха і мама на його боці, мовляв, краще домовитися з хорошою акушеркою. І кума говорить, що з чоловіка в родзалі толку мало. Але ж тепер усі пропагують партнерські пологи?.. — ділилася своїми переживаннями майбутня матуся

«Сором’язливий гормон» любить усамітнення

Не так давно, якихось 20–30 років тому, ніхто подібними проблемами не переймався. Жінки тоді й уявити не могли, що народжувати можна «в компанії», що знайдуться охочі цей процес фільмувати, а те, що чоловік не перерізатиме пуповину, сприйматиметься як трагедія. Зрештою, і сьогодні, незважаючи на сучасні тенденції й рекомендації ВООЗ щодо партнерських пологів, не всі спеціалісти однозначно оцінюють такий підхід.

Серед них, зокрема, і французький гінеколог Мішель Оден, який написав 13 книг про акушерство і отримав світову популярність, запровадивши в практику басейни і кімнати з домашньою атмосферою для пологів, зробивши їх легшими і приємнішими. Тривалий час він працював у лікарнях Франції, де приймав близько 1000 новонароджених на рік, потім заснував Науково-медичний центр первинного здоров’я у Лондоні. Нині Мішель Оден широко популяризує свій досвід у різних країнах. Ось уривок із його книги «Відроджені пологи»:

«Жінкам, які народжують, часто хочеться, щоб поруч був хтось, кого вони добре знають, із ким мають особливий зв’язок. У нашому суспільстві довіреною особою переважно є батько дитини. Однак це не завжди найкращий варіант. Присутність одних чоловіків дійсно допомагає, а інших, навпаки, сповільнює хід пологів.

У природі самка для цього завжди усамітнюється. Раніше так робили і жінки, народжуючи під наглядом повитухи. 

Іноді мужчина, нервуючи, намагаючись приховати своє занепокоєння, занадто багато розмовляє, метушиться, що може заважати породіллі. Я пам’ятаю випадок, коли жінка ніяк не могла просунутися в пологах далі 8-сантиметрового розкриття; коли ж батько дитини вийшов із кімнати на деякий час, малюк дуже швидко народився. Хоча вагітна говорила нам, що хоче, аби чоловік був присутній, її тіло сказало зовсім інше.

Занадто турботливий і владний глава сім’ї теж може чинити негативний вплив на процес. Він не відходить від своєї жінки, вирішує все за неї, частіше відкидає її вимоги, ніж виконує. Породіллі необхідний спокій, він же може запропонувати тільки стимуляцію. Сильним натурам важко просто спостерігати, прийняти і зрозуміти інстинктивну поведінку жінок під час цього таїнства.

Давно відомо про вплив гормону окситоцин, який пришвидшує пологи.

Але він не просто механічно сприяє виникненню переймів, а впливає на їхню ефективність. Це — ​головний гормон любові. Він виділяється у жінки під час сексу, при народженні дітей та коли вона годує грудьми. Його ще називають «сором’язливим гормоном». Без окситоцину пара не зможе кохатися, тому люди шукають затишне місце для сексу. І пологи не повинні проходити в неспокійній атмосфері — ​окситоцин просто не буде вироблятися. У природі самка для цього завжди усамітнюється. Раніше так робили і жінки, народжуючи під наглядом повитухи. І мій досвід підтверджує: зайві свідки провокують затяжні і важкі пологи.

Не намагайтесь міцніше «прив’язати» до себе коханого

Дехто вважає, що чоловіки, які бачили муки дружини в родильному залі, будуть більше її берегти і любити. Інші, навпаки, побоюються можливих майбутніх проблем із сексом, мовляв, руйнується звабливий образ партнерки. Тому тепер все більше пар вирішують, аби в пологовому в найвідповідальніший момент поруч із жінкою знаходилась спеціально підготовлена особа — ​доула.

— Я буду народжувати з доулою зі Львова, яка має відповідний сертифікат і досвід. Моя подруга користувалася її послугами, вони хоч і дорогі, але варті того. Людина пройшла спеціальну підготовку як психолог, акушер і адвокат, з нею буде спокійніше, — ​хвалиться відвідувачка жіночої консультації.

За підготовку доул ратує і Мішель Оден, який вважає, що жіноче плече у цій справі є надійнішим, аніж чоловіче. Ось як описує одна з пацієнток авторитетного акушер-гінеколога свої відчуття в пологах:

«Найзручнішим для мене виявилося стати на коліна на підлогу і грудьми лягти на крісло. Коли увійшов доктор Оден, біль був такий, що я розплакалася. Він пішов, не сказавши ні слова, а незабаром повернувся з жінкою років двадцяти в білому халаті. Вона не відходила від мене з цього моменту. Коли я відчула наростання болю, то кинулася в її обійми, і це було початком тісного зв’язку між нами. Відчувала її тепло, її ніжність. Ми разом пішли у пологову кімнату. Під час кожної перейми я тісно тулилася до неї, поки не ставало легше. Раніше ми з чоловіком намагалися «контролювати біль» за допомогою вправ на глибоке дихання. Заспокійлива присутність несподіваної помічниці все змінила: я більше не намагалася стримувати себе, кричала при кожній переймі. Це було щось на кшталт катарсису: волаючи, я випускала біль зі свого тіла».

Однак послуги фахових доул не завжди доступні, тому жінки, як правило, сподіваються на присутність коханого. Але партнерські пологи існують не для того, щоби міцніше «прив’язати до себе чоловіка» чи змусити його почуватися винним, мовляв, «любиш кататися, то й санки тягни». Якщо батько дитини не може чи не хоче брати участі у цьому процесі — ​не варто наполягати. У ролі довіреної особи може бути родичка чи подруга.

«Породіллі потрібні підтримка та захист. Не думайте, що лише в нас пологи — ​це травматичний досвід. В Австралії провели дослідження, яке засвідчило, що жінки страждають від «пріоритетності бажань медичного персоналу», «залякування, брехні та насильства». Загалом це означає, що лікарі часом прагнуть вплинути на перебіг процесу, застосовуючи методи, потенційно загрозливі для дитини, — ​визнає ексочільниця МОЗ Уляна Супрун. — ​Зазвичай партнерські пологи — ​складне випробування. Але понад 82% чоловіків, присутніх при народженні нащадка, пишалися батьківством. Половина з них відчували також тривогу і знервованість. Лише 40% опитаних вважали, що медичний персонал був професійним; менше половини — ​довіряли медикам, ще менше — ​були вдячні».

До ролі батька треба йти поступово. Зіткнутися з фізіологічною правдою в родильній палаті вперше і не знати, що робити і як підтримати, — ​дуже стресовий досвід. Страхи партнерів пов’язані з болем жінки, переживанням за перебіг пологів, виглядом крові, тривалістю переймів. Тому важливо від початку вагітності удвох готуватися до батьківства і проходити всі медичні кола випробувань, консультації, аналізи, курси підготовки разом.

Оксана КРАВЧЕНКО