Справу репресованого класика виклали у вільний доступ

…оперативними «фе» для Лукашенка

Донедавна Україна у відносинах з Білоруссю дотримувалася принципу, озвученого героєм радянського фільму: «Я за нього, але я не проти вас». Попри явно проросійський курс нашої північної сусідки переважав прагматичний підхід. Бо хай там як, але Україна та Білорусь мають міцні економічні зв’язки і руйнувати їх не вигідно жодній стороні.

І все ж минулорічні протести сябрів проти Лукашенка таки примусили нашу владу визначитися, на чиєму ми боці. І якщо раніше деякі заяви Україна робила тільки після оглядки на європейські країни, то останні були доволі оперативні.

Україна однією з перших припинила авіасполучення з Білоруссю.

Отож, нещодавно білоруська влада заблокувала найпопулярніший опозиційний сайт tut.by. В офісі та домівках журналістів провели обшуки, а керівників непідвладного мас­медіа звинуватили в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах і відкрили кримінальну справу. Фактично це був останній впливовий опозиційний ЗМІ, який відверто критикував самозваного президента Білорусі. І Україна одразу висловилася на цю тему:

«Ми засуджуємо закриття та атаку на журналістів білоруського незалежного ЗМІ tut.by з боку влади. Tut.by визнаний своєю журналістською доброчесністю та об’єктивністю. Ми закликаємо владу Білорусі припинити напади на свободу слова», — ​заявив спікер Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.

А нещодавнє затримання в Мінському аеропорту засновника телеграм­каналу Nexta Романа Протасевича (для термінової посадки білоруські диспетчери повідомили про замінування літака Афіни — ​Вільнюс, яким летів журналіст, та підняли у небо винищувач) Олег Ніколенко одразу назвав черговою атакою на свободу слова з боку білоруської влади і вимагав негайного звільнення та додержання прав затриманого, а одразу за тим Україна однією з перших припинила авіасполучення з Білоруссю.

…доступністю архівних документів, які раніше були за сімома замками

Уже доволі тривалий час українські архіви викладають онлайн­справи репресованих. Це значно полегшує доступ до них як для нащадків, так і для дослідників. Окрім того, такий крок — ​це ще й удар по імперських амбіціях Росії. Адже в РФ подібне годі уявити. Бо оприлюднення документів лише підкреслює нелюдську суть радянського режиму, спадкоємцем якого вважає себе наш північно­східний сусід.

Оприлюднення документів лише підкреслює нелюдську суть радянського режиму, спадкоємцем якого вважає себе наш північно­східний сусід.

Немало справ репресованих виклали у вільний доступ. Здається, подібне вже стало звичним. Проте все одно іноді дивуєшся, наскільки легко можна отримати інформацію, яка раніше була за сімома замками.

Нещодавно на сайті Державного архіву Харківської області натрапив на кримінальну справу Володимира Свідзинського (на фото), класика української літератури, поета доби «Розстріляного відродження», перекладача. Як і багато інших, він був звинувачений у тому, що «в минулому при Петлюрі служив в міністерстві преси, різко антирадянськи налаштований проти заходів партії та уряду. Систематично вів антирадянську агітацію, вихваляючи німецьку армію та очікуючи її приходу». Літератора, який проживав у Харкові, заарештували у вересні 1941 року.

Через військові дії його відправили в Іркутськ. Під час етапування колону в’язнів загнали на ночівлю в хлів, де було багато соломи, а серед ночі підпалили. Разом з іншими в селі Бутирки тодішньої Курської області 18 жовтня 1941 року згорів і Володимир Свідзинський.

У 1964­му кагебісти допитали письменників Наталю Забілу, Володимира Владка та ще одного знайомого поета, але ті жодних компроматів не розповіли. Та й у архівах підтверджень звинуваченням не знайшли. Відтак справу закрили. Реабілітували поета у 1995 році.

…намірами збільшити видатки на пасовища

Нещодавно наше видання писало (див. «Волинь» № 19 від 13 травня цього року) про фермера Олександра Махновця із Четвертні нинішнього Луцького району. Йшлося про те, що йому фактично немає де пасти корів. Про подібну проблему в різних районах повідомляли й інші ЗМІ.

Хтозна, чи депутати обласної ради брали до уваги цю інформацію. Але нещодавно на засіданні постійної комісії з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин вирішили внести зміни до Комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Волинської області на 2016–2021 роки.

Було запропоновано збільшити фінансування на залуження пасовищ до 1,5 млн грн, а частки виділення коштів між громадами та обласним бюджетом розподілити у пропорції 20 та 80 відсотків.

Одним із її напрямків було співфінансування обласного бюджету та бюджету сільських рад у пропорції 50 на 50 для покращення пасовищ. Але навіть такі умови для громад виявилися непідйомними. Про це свідчить те, що 400 тисяч гривень, передбачених на цей напрям, використали не повністю. Як розповів начальник управління агропромисловго розвитку облдержадміністрації Юрій Горбенко, на місцях готові залужувати пасовища, але за умови збільшення частки фінансування за рахунок обласного бюджету. Уже є заявки від Колодяжненської, Забродівської та Старовижівської громад на загальну площу 120 га.

Відтак було запропоновано збільшити фінансування на залуження пасовищ до 1,5 млн грн, а частки виділення коштів між громадами та обласним бюджетом розподілити у пропорції 20 та 80 відсотків.

Сподіваємося, це рішення підтримають на сесії облради. Тож по селах таки збільшиться площа окультурених пасовищ.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.