За останній рік катастрофічно збільшилася кількість аварій та поривів міського водогону в районі Вишкова. Такого ще не було: за 10 днів вода у наших кранах зникала 5 разів! Цей прикрий випадок змусив мене звернутися до посадових осіб письмово...
За останній рік катастрофічно збільшилася кількість аварій та поривів міського водогону в районі Вишкова. Такого ще не було: за 10 днів вода у наших кранах зникала 5 разів! Цей прикрий випадок змусив мене звернутися до посадових осіб письмово.
Лариса ПІСКОРСЬКА м.Луцьк
Не хочу втомлювати читачів хронологією, в які години зникала вода і після скількох вмовлянь аварійні служби ремонтували водогін. Зауважу лишень, що, на жаль, це відбувалось у дні великих державних свят та після них. 23 серпня, в день державного прапора, вода зникла з самого ранку. Після телефонного звернення в аварійну службу “Луцькводоканалу” (0-53) її подали лише ввечері. У вихідний день 25 серпня води знову не стало, не було її майже до кінця доби й наступного дня. 31 серпня, у переддень свята першого дзвоника, – аналогічна ситуація. Як було людям готувати дітей до школи, робити прання? Я зверталась до начальника диспетчерської служби водоканалу (5-83-37), на “гарячу лінію” міськвиконкому (0-80), до начальника управління житлово-комунального господарства, заступника міського голови з комунальних питань… Близько 17-ої години воду включили, а близько 22.40 вона… знову пропала! У неділю 3 вересня вода зникла вп’яте. Звернулась до диспетчера, вона каже: “У місті працює дві бригади, є два пориви, тому ніхто до вас сьогодні не поїде…”. Не хочу ображати ремонтну бригаду, але сама бачила, як одного разу на вулиці Руданського вони ліквідували порив труби за дві години, а потім дружно відпочивали на траві попід деревами аж до кінця робочого дня. Значить, можуть зробити швидко і на совість, якщо захочуть. Напевно, хтось дуже погано виконує свої обов’язки, бо пориви чомусь трапляються постійно практично в одних і тих самих місцях. Може, дешевше було б замінити труби або зробити якісний ремонт водогону, ніж постійно смикати аварійні бригади? Додайте до цього ще й те, що після кожного пориву з кранів тече ржава коричнева вода, яку треба спускати в каналізацію іноді дуже довго, бо вона непридатна для використання. У нашій оселі встановлено лічильник на воду, який обліковує кожну краплину. Порахуйте, скільки води після кожного пориву ми виливаємо в землю, а грошей викидаємо на вітер. Ми ж за цю воду платимо, як за отриману послугу. Попереду зима, а водогін взимку рветься так само. Чому люди змушені носити воду хтозна звідки, маючи в хаті кран, з якого нічого не тече? Тим більше, що район Вишкова – це ж майже село, багато людей утримують домашню живність, свиней, худобу. Як у таких умовах доглядати за ними, напувати, готувати пійло? Описана вище проблема існує на Вишкові вже багато років. Як і проблема з дорогою, якої практично немає, ліхтарями, які на вулиці Руданського узагалі не світять. Звертаємось у “Міськсвітло” – там знаходять масу причин: то лампочок немає, то ще чогось. Судячи з того, як часто у нас виникають такого роду проблеми і як вони вирішуються, прийшла до висновку, що в місті фактично немає до кого звернутися з цього приводу, аби був якийсь дієвий результат. Ніхто нічого принципово не вирішує, лише “рятують ситуацію”. А так хочеться, щоб у місті була влада, яка думала б про людей, дбала про них. Наші люди дуже терплячі, але ж усякому терпінню колись приходить кінець.
