«Кому потрібна стара хата з «виходком» за хлівом?» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.30 € 30.83
«Кому потрібна стара хата з «виходком» за хлівом?»

Молоді їдуть на заробітки, а старики нарікають: «З нашими пенсіями можна тільки дивитися на сало».

Фото із сайту pixabay.com.

«Кому потрібна стара хата з «виходком» за хлівом?»

Чим переймалася і з чого дивувалася останнім часом редактор відділу медицини «Газети Волинь» Галина СВІТЛІКОВСЬКА

…дискусіями про міграційну кризу на кордоні

— Кажуть, можуть до нас прийти ті люди, що стоять з боку Білорусі й рвуться до Польщі. Сільський староста попереджав. А я собі так подумала: як будуть проситися жінки з дітьми — ​то пущу, місця багато, 3 кімнати, а я — ​одна. Шкода ж, мерзнуть, голодують. Моя баба у війну всім помагала, хто в двері стукав, харчами ділилася, — ​вголос розмірковувала сільська тітка, розкладаючи на прилавку домашній нехитрий товар — ​гарбузове насіння, яблука, кілька морквин…

— У мене сестрина хата стоїть порожня. Як почалася війна на Сході й стали говорити про біженців із Донбасу, то я у район їздила, думала, може хтось житло шукає. А там тільки посміялися: «Кому потрібна ваша стара халупа з «виходком» за хлівом? Усі в міста рвуться». Так і ті мігранти. Вони до нас не хочуть, до Німеччини намірилися потрапити, — ​долучається до ранкової «політінформації» жінка з «гірляндами» сушених грибів на шиї.

Дискусії про міграційну кризу на кордоні останнім часом не менш гарячі, аніж суперечки про вакцинацію від коронавірусу. Хтось за звичкою захищає бацьку Лукашенка, мовляв, він не винен, то все Путін. Хтось лає обох, але і Євросоюз не хвалять, мовляв, через таку непоступливість не дай Бог війна…

Спад чисельності населення вражає: на 100 померлих припадає 41 народжений. Деякі експерти вважають, що до 2100 року населення України скоротиться на 45%.

Окрім базарних політологів, обговорювали цю тему в неділю в Луцьку на міжвідомчій нараді з участю секретаря РНБО Олексія Данілова, керівників міністерств і відомств, правоохоронних органів і військових формувань. 11 листопада повідомили, що кордон із Білоруссю додатково захищатимуть 8,5 тисячі військовослужбовців. Цього ж дня на Волині провели масштабні навчання силовиків та прикордонників.

Телесюжети з місць скупчення мігрантів дуже тривожні. Ось вони штурмують кордон. Потім група нелегалів прорвалася на територію Польщі. То знайшли тіло загиблого сирійця, то лунали постріли… Шкода обдурених людей, які стали заручниками політичного протистояння, зірвалися з дому з туристичними візами, повіривши, що можна без дозволів на в’їзд потрапити до країн Євросоюзу. Але чи є гарантії, що серед багатотисячного натовпу на білорусько-польському кордоні нема російських найманців, диверсантів і терористів?

Минулого тижня міністр внутрішніх справ Денис Монастирський перевірив стан охорони державного кордону з Білоруссю та зустрівся з мешканцями Шацька. За його словами, саме ця громада може стати однією з точок прориву мігрантів, адже територія максимально наближена до Польщі. Тож волиняни й занепокоїлися. Припускають, що проблему вирішать не швидше, ніж за 1,5–2 місяці. А почуватися як на пороховій бочці нікому не хочеться.

… мужицькою демографічною арифметикою

— Нехай пускають мігрантів з Азії й Африки, бо ж в Україні скоро жити буде нікому. І наша молодь у Європу рветься, а хто на місці — ​то лінуються дітей заводити, — ​ще один підслуханий на ринку аргумент, який підкинув хтось у ту мимовільну дискусію.

На підбурювача всі накинулися, назвали прибічником Путіна, побажали йому багато темношкірих, смаглявих і вузькооких онуків, але мусили згодитися, що проблема існує. Багатодітних сімей на Волині, яка завжди славилася високим рівнем народжуваності, стає щораз менше. А от безлюдних сіл на карті області й країни все додається.

— Тепер троє дітей, то вже кажуть, що багато. Треба ж одягнути, вивчити, на квартиру стягнутися. Як колись, так тепер уже ніхто жити не буде, хочуть, як у Європі…

Справді, торік в Україні зафіксували найменшу кількість новонароджених. Жартували, що коронавірусний локдаун, який змусив людей більше часу проводити вдома, поліпшить демографію. Однак за перше півріччя 2021 року цей показник зменшився ще на 5% і досяг найнижчих позначок у порівнянні з попередніми трьома десятиліттями. Спад чисельності населення вражає: на 100 померлих припадає 41 народжений. Деякі експерти вважають, що до 2100 року населення України скоротиться на 45%.

На Заході стримувати демографічну кризу вдається, в тому числі високим рівнем життя і доступністю медицини, чого не скажеш про Україну. Так, головною причиною смертності у нас є серцево-судинні захворювання, тут ми одні зі світових лідерів.

Ще одна причина зменшення кількості населення — ​міграція. За деякими оцінками, за 10 років із країни назавжди виїхало до чотирьох мільйонів наших співвітчизників. Заробітчан, які в Україну приїжджають хіба лише на великі свята, ще більше. Практично з кожної родини хтось гарує за кордоном. Тому наші люди й ставляться зі співчуттям до трудових мігрантів, зокрема і тих, хто бере штурмом кордон із Польщею, незважаючи на застереження, що це путінська спецоперація.

…ціновими рекордами, які змушують їхати по сало до Європи

Похід на ринок недільного ранку оптимізму не додає. Рум’янощокі продавці-перекупники навіть самі дивуються теперішнім цінам на головний стратегічний продукт українців. Добре сало з хазяйської свині, смаленої соломою, коштує 180 гривень за кілограм. Такого світ не бачив.

— Тепер то делікатес для багатих, — ​жартують по той бік прилавка. — ​Беріть шинку, дешевше вийде…

Жінки торгуються, хтось погоджується на зовсім тонке сальце «на зажарку», напевне з преміксної куці, хтось купує старе, пожовкле — ​з банки, яку дістала з сумки літня сільська жінка. Зізнається, що на такий попит і виторг не сподівалася, а за виручені гроші планує купити олії, бо ж скоро піст, а цей продукт теж добряче подорожчав з початку року. І домашні яйця видаються золотими, і якісної, натуральної «молочки» не докупитися, бо ж тепер корів у селах мало хто тримає.

— Давно вже в нас харчі, як і ліки, й побутова хімія, дорожчі, ніж у Польщі або Чехії, при тому, що зарплати — ​не порівняти та ще й знайти роботу не всі можуть. Мій сусід батьківське хазяйство в селі продав, щоб оформити документи на виїзд, уже шостий рік в Іспанії, — ​вкотре за кілька годин чую виправдання трудової міграції.

Схоже, й Україну ми сприймаємо як рідну стару хату з «виходком» за хлівом: і дорога вона нам, і любимо її, але некомфортно, нелегко в ній жити. А зробити ремонт, подбати про зручності й лад снаги не вистачає.

Читайте також: «А маска мені не потрібна!» – ​ у цих словах рівень нашої цивілізованості.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.