«Вторгнення», «евакуація» і ультиматум... Переговори Байдена та Путіна у деталях - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.32 € 32.11
«Вторгнення», «евакуація» і ультиматум... Переговори Байдена та Путіна у деталях

Кожен залишився при своїй думці.

Фото Главком.

«Вторгнення», «евакуація» і ультиматум... Переговори Байдена та Путіна у деталях

Фінальні заяви сторін свідчать: домовитися не вдалось

Переговори президентів Сполучених Штатів Джо Байдена та Росії Володимира Путіна відбулися. Розмова пройшла 7 грудня у форматі закритої відеоконференції. Основна тема – Україна, пише Главком.
Офіційні релізи доволі емоційні, проте в них бракує деталей.

 

 Байден пригрозив лідеру країни-агресора економічними та іншими санкціями в разі вторгнення в Україну. При цьому у Білому домі наголошують: президент США підтвердив свою підтримку суверенітету і територіальній цілісності нашої держави і закликав до деескалації і повернення до дипломатії.
Пресслужба Кремля подала інформацію про переговори у зовсім іншому ключі. У Москві зазначили, що переважне місце у розмові посіла «проблематика, пов'язана із внутрішньоукраїнською кризою».
Глави держав констатували: співпраця РФ і США, як і раніше, перебуває в незадовільному стані. Путін наголосив, що НАТО робить небезпечні спроби освоєння української території. Російський президент «на конкретних прикладах проілюстрував деструктивну лінію Києва, спрямовану на повний демонтаж Мінських угод та домовленостей». Так стверджують у прес-службі Кремля.

«Джозеф Байден, зі свого боку, акцентував нібито «загрозливий» характер пересувань російських військ поблизу українських кордонів та позначив санкційні заходи, які США та їхні союзники були б готові застосувати у разі подальшої ескалації обстановки», — йдеться у повідомленні російської сторони.
«Володимир Путін у відповідь наголосив, що не слід перекладати відповідальність на плечі Росії, оскільки саме НАТО вживає небезпечних спроб освоєння української території та нарощує військовий потенціал біля наших рубежів. Тому Росія серйозно зацікавлена у отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь», – заявили в Кремлі.

Діалог щодо України сторони домовилися продовжити.

Діалог щодо України сторони домовилися продовжити.

Тим часом ще до початку зустріч обросла неймовірною кількістю версій та прогнозів. Вже за кілька тижнів до переговорів західні ЗМІ буквально вибухали тривожними повідомленнями про ймовірне вторгнення Росії в Україну. Дійшло до того, що вже після переговорів посольство США в Україні було змушене заперечувати дані про те, що воно опікується питанням евакуації американських громадян з України.
«Всупереч новинам, уряд США наразі не розглядає питання про евакуацію урядового персоналу США або американських громадян з України. Проводимо звичайне планування дій у надзвичайних ситуаціях, як ми завжди робимо, на випадок погіршення ситуації з безпекою», – ідеться в повідомленні у твітері посольства.

 

 

Перед цим телеканал CNN повідомив, що адміністрація президента США Джо Байдена начебто розглядає таку можливість у разі, якщо Росія розпочне масштабне вторгнення в Україну.
У свою чергу Держдеп разом з союзниками в Європі розглядає увесь спектр відповідей на випадок, якщо Росія таки нападе на Україну. Про це повідомила заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд. Один із варіантів, за її словами, передбачає ізоляцію Росії від світової фінансової системи.
Таке нагнітання цілком пояснюється інформаційним тлом, яке склалось в останні тижні перед переговорами Байдена і Путіна. Західні ЗМІ заполонила тривога через можливе повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У низці впливових ЗМІ з’явились дані про накопичення російських збройних сил на кордоні з Україною. Якщо спочатку йшлося про 100 тис. військових РФ поблизу нашого кордону, то нині звучить цифра 170 тис. Німецька газета Bild цими вихідними опублікувала карту із можливою схемою нападу країни-агресора на Україну.

Читайте також: ООС: на Сході активізувалися бойовики, пошкоджено житловий будинок​.

Тим часом наші урядовці не були схильні надто драматизувати ситуацію. Міністр оборони Олексій Резніков хоч і закликав готуватись до усіх можливих варіантів розвитку подій, під час неформального спілкування з журналістами зауважував, що російські військові і раніше стояли поблизу наших кордонів. Резніков навіть натякав, що публікації західних ЗМІ створюють штучне нагнітання, яке є частиною політичної гри.

 

 Водночас чи не є ці запевнення демонстративними? Американський журнал Foreign Policy з посиланням на українського військового чиновника опублікувало інформацію про те, що Олексій Резніков у середині листопада звернувся до міністра оборони США Ллойда Остіна з проханням передати Україні зброю, яка призначалася Афганістану до його захоплення талібами. Резніков начебто навіть передав Остіну список бажаних засобів для повітряної, морської оборони та електронної боротьби. Серед іншого, у переліку були вказані вертольоти Мі-17, які США планували поставити в Афганістан.

Також напередодні онлайн-зустрічі стався інцидент над Чорним морем: минулого тижня через політ літака НАТО російський цивільний літак начебто мусив відхилитися від маршруту. РФ моментально скористалась цим: висловила невдоволення, пообіцяла реакцію на дипломатичному рівні. «Якщо цього разу у повітряному просторі над відкритими водами Чорного моря катастрофі вдалося запобігти, це не означає, що США та НАТО можуть і безкарно ризикувати життям людей», – наголосила речниця зовнішньополітичного відомства РФ Марія Захарова.

 

 «Напруга між Вашингтоном і Москвою наростає»
Американська газета The Washington Post опублікувала документ американської розвідки, що містив супутникові фотографії, на яких показано скупчення російських військ біля українських кордонів.

«Напруга між Вашингтоном і Москвою наростає через потенційне вторгнення Росії в Україну. Кремль переміщує війська до кордону з Україною, вимагаючи від Вашингтона гарантії, що Україна не вступить до НАТО і що Альянс утримуватиметься від певних військових дій на території України та навколо неї», – пише The Washington Post.
Російські чиновники наполягали: мобілізація резерву необхідна для модернізації російських збройних сил. Водночас чиновник з Білого дому висловив занепокоєння з приводу «раптової та швидкої програми створення готового резерву контрактних резервістів», яка, за словами чиновника, додасть ще 100 тис. військовослужбовців до приблизно 70 тис., які на той момент були розгорнуті.

 Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у публічних коментарях повторив попередження Путіна про вторгнення американської військової техніки та діяльності на кордон Росії і сказав: «Кошмарний сценарій військового протистояння повертається».

«Україна може стати для Росії наступним Афганістаном»
Україна може стати «наступним Афганістаном» для Росії, якщо вона вирішить вторгнутися на початку наступного року, як побоюються американські та українські спецслужби, попередив старший член комітету Сенату із закордонних справ, сенатор від Демократичної партії Коннектикуту Кріс Мерфі.
«Я був в Україні шість разів. Я бачив розвідку, загроза серйозна... Якщо Росія таки вирішить рухатися далі в Україну, це було б для Москви помилкою історичних розмірів. Зараз вони займають східний фланг країни. Це частина України, яка не має такого почуття націоналізму, як решта країни», – цитує Мерфі британська газета The Guardian.
«Україна може стати для Росії наступним Афганістаном, якщо вона вирішить рухатися далі, – додав Мерфі. – І від нас у Конгресі залежить чітко дати зрозуміти, що ми будемо дипломатичними, політичними та військовими партнерами з Україною, що ми збираємося надати їм посилені військові системи, щоб вони могли захищатися».

«Російські війська мають можливість здійснити швидкевторгнення»
За висновками розвідки США, Росія може розпочати військовий наступ на Україну за кілька місяців, оскільки вона збирає до 175 тис. військових вздовж кордону. Приголомшлива ескалація, про яку президент Джо Байден попереджав, може призвести до тяжких наслідків, констатує американський телеканал CNN.
Російські війська мають можливість здійснити швидке та негайне вторгнення, зважаючи на будівництво медичних частин і заправних станцій, які могли б підтримувати затяжний конфлікт, якщо Москва вирішить вторгнутися.
Росія як ніколи наполягає, щоб США гарантували: Україну не приймуть до НАТО. Посилаючись на власні анонімні джерела у Білому дому видання повідомляє: адміністрація Байдена переконана, що РФ на початку наступного року розпочне вторгнення . «США віддані справі допомоги Україні»
Financial Times цитує міністра оборони США Ллойда Остіна, який сказав, що Пентагон дуже стурбований ситуацією на українському кордоні. «Занепокоєння з приводу вторгнення зросло у квітні, коли Росія розгорнула тисячі військових, але не вторглася.

Відповідаючи на запитання, чи він припускає, що і на цей раз глава країни-агресора блефує, Остін сказав: «Вони ж вторглися раніше», нагадуючи на анексію Криму Росією в 2014 році», – пише видання.
«Якщо ви подивитеся на кількість сил, які знаходяться в прикордонному регіоні, на речі, які відбуваються в інформаційному просторі, на те, що відбувається в кіберсфері, то зрозумієте наше занепокоєння», – додав Остін.

Глава Пентагону зазначив, що США «віддані справі допомоги Україні у захисті її суверенної території». Він також нагадав, що Вашингтон раніше надавав Києву летальну та нелетальну зброю і шукає шляхи надання додаткової допомоги.
Тим часом видання наводить і слова речника посольства Росії у Вашингтоні: «Росія не є загрозою для жодної країни. Розміщення російських військ на її національній території є її суверенним правом. А от НАТО та його країни-члени необачно переміщують свої військові сили та інфраструктуру до російських кордонів».

 

 «Зайве турбуючись через можливий напад, Захід грає на руку Кремлю»
«Великої війни Росії проти України (поки що) не буде. Зайве турбуючись через можливий напад, Захід грає на руку Кремлю, реагувати треба по-іншому», – робить висновок Deutsche Welle.
Німецьке видання зазначає: великої війни найближчим часом, швидше за все, не буде. «Поки не запрацює газопровід «Північний потік-2», це здається майже неможливим, інакше на ньому можна ставити хрест. А ось чергове загострення у позиційній війні на Донбасі плюс постачання російської зброї сепаратистам можливе. Мовляв, ви озброюєте Україну, а ми – їх. Якщо ж Росія все-таки колись зважиться на відкриту агресію, то спробує зробити це несподівано. Звичайно, після 2014 року це майже неможливо, але якщо кілька разів загрожувати, а потім не нападати – реакція жертви притуплюється. Можливо, розрахунок Москви і на це теж», – розмірковує видання.
Deutche Welle зауважує, що наразі, мабуть, Кремль найбільше непокоїть посилення українського військового флоту та його навчання з країнами НАТО в Чорному морі. «Так, Київ домовився про спільне будівництво катерів і кораблів із Туреччиною, Францією та Великобританією, і, що не менш важливо, про постачання британських ракет для них. Нарешті, турецькі ударні безпілотники Bayraktar, застосування яких Києвом проти сепаратистів на Донбасі нещодавно викликало обурення Москви, використовуватимуть і українські ВМС. Все це плюс плани створення нових морських баз викликає дедалі помітніше роздратування в Москві, хоча Україна ніколи не зможе мірятися силами з російською армією та флотом», – констатує видання.
«Якщо це все так, Заходу варто реагувати більш стримано, все вже сказано і не раз. Гучні слова тривоги лише грають на руку господарю Кремля, який не без задоволення днями зазначив, що попередження Росії про постачання зброї в Україну викликали на Заході «відому напругу», і побажав, щоб вона «зберігалася якнайдовше», – резюмує видання.

«США та Європа готові до «значних і суворих» санкцій, якщо Росія вторгнеться в Україну»
Американці і європейці вже почали готувати план «Б». Американське медіа Politico із посиланням на високопоставленого чиновника адміністрації Байдена повідомляє, що Сполучені Штати координувались з європейськими союзниками напередодні розмови Байдена з Путіним щодо пакету фінансових санкцій, які завдадуть «значної та серйозної економічної шкоди російській економіці», якщо Путін продовжить вторгнення в Україну.
«Ми провели інтенсивні дискусії з нашими європейськими партнерами про те, що ми будемо робити колективно у разі серйозної російської військової ескалації в Україні, і ми віримо, що у нас є шлях вперед, який передбачатиме значні економічні контрзаходи як з боку європейців, так і з боку США», – сказав чиновник.

 

 «РФ може «відрізати» Балтію від НАТО»
Зазначимо, що публікації в іноземних ЗМІ напередодні зустрічі між главами РФ та США стосувалися не лише можливих планів агресора щодо України. Британська The Times пише, що Росія може за допомогою мігрантів із Білорусі захопити Сувалкський коридор, щоб відрізати країни Балтії від НАТО.
Видання пояснює: Сувалкський коридор – майже стокілометровий кордон Польщі та Литви, це єдина ділянка суші, яка з'єднує Балтійські країни з іншою частиною ЄС та країнами НАТО та відділяє Калінінградську область РФ від Білорусі. У разі захоплення цього коридору РФ фактично закриє союзникам НАТО сухопутний шлях до країн Балтії.
«Росія може виштовхнути мігрантів у коридор і розпалити сутички. Після цього російські війська можуть увірватися в коридор і розгорнути військові патрулі під приводом гуманітарної кризи. Такий крок дозволив би Росії об'єднати свої сили в Калінінграді з Білоруссю», – припускає видання.
The Times посилається на джерела в Україні, за даними яких, цю операцію Кремль може здійснити за дві години. Такі дії Москви зможуть відвернути увагу НАТО від підготовки російського вторгнення в Україну.
Наталія Сокирчук, «Главком».