Курси НБУ $ 39.40 € 41.97
Упізнали Ірину за червоним манікюром... (Відео)

Після жахливої смерті про Ірину Фількіну дізнався увесь світ...

Фото із сайту nv.ua.

Упізнали Ірину за червоним манікюром... (Відео)

Історія жінки з Бучі, яка стала однією з найвідоміших жертв різанини на Київщині

Знімок вбитої жінки з яскраво-червоним лаком на нігтях, зроблений фотографом агентства «Рейтерс», став одним із символів моторошних злочинів російських окупантів. Після того, як світлина облетіла перші шпальти українських та світових ЗМІ, соціальні мережі, загиблу впізнала за характерним манікюром інша мешканка Бучі — ​Анастасія Субачова. Вона розповіла, що жінку звали Ірина і що вона брала в неї уроки макіяжу

Ірина Фількіна мала великі плани на цей рік. У квітні їй виповнилося б 53, і вона хотіла почати жити для себе після того, як три десятиліття постійно працювала, щоб поставити на ноги двох своїх дочок. На початку 2022-го Фількіна записалася на курси макіяжу до місцевої візажистки Анастасії Субачової, навіть купила у неї свій перший у житті набір рум’ян, підводки та консилери. З нагоди дня святого Валентина Ірина зробила яскраво-червоний манікюр, а на безіменному пальці попросила намалювати серце. Казала: «Це символ того, що я почала любити себе», — ​розповіла Анастасія Субачова.

 Ірина планувала почати нове життя і тому записалася на курси до візажиста.
Ірина планувала почати нове життя і тому записалася на курси до візажиста.

 На жаль, планам Ірини не судилося здійснитися, бо наприкінці лютого росія напала на Україну. Обидві доньки Фількіної вирішили виїхати до Польщі, а от мама навідріз відмовилася покидати дім. Тиждень вона провела в «Епіцентрі» у Бучі, годуючи тих, хто знайшов там прихисток, а також українських військових.

У квітні їй виповнилося б 53, і вона хотіла почати жити для себе після того, як три десятиліття постійно працювала, щоб поставити на ноги двох своїх дочок. 

5 березня Фількіна спробувала сісти в одну з машин, що евакуювала людей із торгового центру за місто. Але це не вдалося, тож Ірина вирішила повернутися додому. Одна з дочок, 26-річна Ольга Щирук, розповіла, що благала матір не їхати того дня додому велосипедом: «Я сказала: «Це небезпечно, росіяни вбивають людей». У відповідь почула: «Олю, ти що, не знаєш свою маму? Я можу гори звернути!». Це була наша остання розмова».

Це фото надрукували всі провідні ЗМІ світу.
Це фото надрукували всі провідні ЗМІ світу.

 Відеозапис, оприлюднений згодом в інтернеті, схоже, зафіксував момент смерті Ірини Фількіної. На відео, зробленому з безпілотника, видно, як людина котить чорний велосипед вулицею, а через деякий час її розстрілюють російські солдати. Щонайменше чотири хмари диму вилітають з військової машини окупантів після того, як велосипед повертає за ріг. На інших кадрах з тієї ж вулиці видно тіло жінки в синій куртці та світлих штанах, що лежить поряд із чорним велосипедом біля стовпа електропередач, вирваного із землі. Одна нога жертви покалічена, з рукава виглядає рука з нігтями, вкритими яскраво-червоним лаком та зображенням серця на одному пальці… Коли це фото блискавично поширилося у соціальних мережах, донька Ольга Щирук і візажистка Анастасія Субачова відразу зрозуміли, хто на знімку.

Друзям своїх дочок загибла була відома як «мама Іра». Люди любили її за доброзичливість, готовність завжди прийти на допомогу. Коли два роки тому Фількіна вперше в житті побачила море під час сімейної поїздки до Єгипту, «усі в готелі закохалися в неї, говорили: «Мамо Іро, обов’язково приїжджайте ще раз», — ​каже Ольга. — ​Саме після цієї поїздки вона вирішила почати жити для себе».

Дитячий психолог за професією, Ольга Щирук спершу відмовлялася вірити у смерть своєї матері, незважаючи на те, що 5 березня українські військові повідомили сім’ї страшну новину. При цьому вони додали, що забрати тіло наразі неможливо, тому що поблизу стоїть російський танк. Однак донька все одно сподівалася, що мама тільки поранена. «Я надіялася, що вона просто сховалася в підвалі, бо побачила окупантів і вирішила десь перечекати», — ​зізнається донька.

Насправді в цей час її мертва мама вже кілька днів лежала на вулиці, де, крім неї, було ще 20 інших тіл мирних жителів. «Коли я знову почула, що маму вбили, було відчуття, що в мене зламаний хребет. Я лягла і всю ніч плакала від безсилля», — ​сказала вона і залилася сльозами.

Джерело: nv.ua.

Лія ЛІС.

Читайте також у нас: «Морпіхи й «азовці» розповіли про успішне перегрупування в Маріуполі (Відео)».

Telegram Channel