«Просто він був нелюбимим чоловіком. А мій – любимий…»

– Не виходь за нього заміж. З ним ти ніколи не станеш щасливою, – сказала мені мама, коли дізналася про мій вибір. – Як ви будете жити? І на що? Він же заробляє мізер! Весь вік просидить у цьому своєму офісі і буде приносити тобі копійки, а ти все життя рахуватимеш дріб’язок.
– Мамо, припини. Я його кохаю. Це головне

– Любов головна тільки на початку, – не вгавала мама. – Потім, мила моя донечко, піде побут. І він тебе ой як стосуватиметься! Ти вистрибнеш із його обіймів, підійдеш до холодильника, а там – макарони. І все! А причепуритися?! Блузка, туфельки, шубка?! Не хочеться?

Твій нікчемний чоловік з усім так добре справляється і гроші почав заробляти!

– Ні. Я хочу бути з ним.

– Ясно! Що тобі зараз можна втовкмачити?!

– То і не втовкмачуй. Я вирішила: виходжу заміж.

– А весілля – на що? На це потрібні гроші! Вони у вас є?

– На це потрібно багато грошей, ми просто розпишемося в рацсі і повінчаємося в церкві.

– Робіть що хочете. Тільки не прибігай потім до мене плакати.

– Добре, мамо. Як скажеш...

Читайте також: Історія на вечір: «Чудо для братика».

***

Минули роки. Донька всупереч материній волі таки вийшла заміж за «жебрака-обідранця»-менеджера. Невдовзі у них з’явилася дитинка. Бувало, вони сварилися. Але ненадовго, завжди мирилися. Обоє працювали. Гроші приносили в сім’ю. На подив мами, їм на все вистачало. Потім зять підучився на курсах і змінив роботу, почав отримувати більше.

Набагато. Але в їхній родині гроші не ставилися на перше місце. І дружина, і донька мали все, що потрібно. Одягнені завжди модно, зі смаком. Мати дивувалася: як?
Так, про матір дочка не забувала. Навідувалась часто, приносила смаколики, приводила внучку. І незважаючи ні на що – любила.

– Послухай, доню. Я все хочу дізнатися: як вам це вдалося? Я з твоїм нікчемним батьком відразу жити не стала, як тільки відчула, що толку від нього не буде. А твій нікчемний чоловік з усім так добре справляється і гроші почав заробляти! Ремонт би вам ще зробити! Потягнете?

– Не знаю. Нам поки шо і без ремонту нормально. Знаєш, мамо, мій тато ніколи не був нікчемним. І мій чоловік не був. Ніколи не були вони нікчемними. Просто батько був нелюбимим чоловіком. А мій – любимий…

І справді, кохання перемагає все, долає будь-які труднощі!