"...На початку ХХ століття наші прадіди, діди та батьки самотужки посадили цей ліс, щоб захистити село від холодних північних вітрів. У 2000 році Камінь-Каширський спецлісгосп почав його вирізувати...
Шановна редакціє газети “Волинь”. На початку 2001 року у вашій газеті був надрукований лист жителів села Боровне Камінь-Каширського району під заголовком “Живе ліс, й ми живемо разом з ним”. В ньому йшла мова про те, що на початку ХХ століття наші прадіди, діди та батьки самотужки посадили цей ліс, щоб захистити село від холодних північних вітрів. У 2000 році цей ліс Камінь-Каширський спецлісгосп почав вирізувати. Через газету “Волинь” ми зверталися з протестом до органів державної влади, а як не допомогло, то — до газети. Кореспондент газети “Волинь” Катерина Зубчук попросила прокоментувати цей лист головного лісничого об’єднання “Волиньліс” Анатолія Гетьманчука. Він сказав: “Можемо заборонити вирубку цих ділянок... Виїде компетентна комісія, підключить екологічну службу, і буде прийняте рішення на користь продовження життя лісу. Можна створити заказник місцевого значення”. Однак минуло більше двох років, а “компетентна комісія” разом з екологічною службою так і не приїхали. Органи державної влади так і не сказали свого слова, щоб “зупинити цю наругу над природою”. Тому ліс, з яким ми живемо, продовжують вирізувати швидкими темпами. В минулому році ми читали статтю кореспондента газети “Волинь” Ярослава Гаврилюка під назвою “Волинський ліс просить захисту”. Автор по-належному дає оцінку тим подіям, що відбуваються сьогодні у волинському лісі (як і в останніх публікаціях “Ліс рубають – аж тріски летять”). Волинський ліс просить захисту в більшій мірі від тих, хто повинен його охороняти. Ми читали статтю-відповідь генерального директора об’єднання “Волиньліс” Богдана Колісника на критичний матеріал газети “Волинь”, і в нас складалось враження, що реальна картина життя лісу йому невідома. Наприклад, чи відомо, що власники стрічкових пилорам закуповують ділянки лісу десятками гектарів, а в межах області то, можливо, і сотнями? З якого часу і чому ліс став продаватись “живим”? А на статтю “Як живе волинський ліс?” ми даємо автору відповідь: “Волинський ліс тремтить”. Ми живемо разом з ним, чуємо і бачимо, що вирок йому винесений. І якщо такими темпами і надалі будуть вирізувати ліси, то квітуча Волинь перетвориться на пустелю. Федір МОРОЗ, житель села Боровне Камінь-Каширського району. (Всього 45 підписів).
