Курси НБУ $ 38.31 € 41.54
Камери відеоспостереження працювали на країну-агресора: що показав експеримент ЗМІ

Купували такі камери й пересічні українці для своїх приватних осель.

Фото: suspilne.media.

Камери відеоспостереження працювали на країну-агресора: що показав експеримент ЗМІ

Журналісти «Схем» повідомили, що тисячі камер відеоспостереження з програмним забезпеченням від російського виробника TRASSIR/DSSL, встановлені по всій Україні, могли роками передавати інформацію з них на сервери, розташовані у росії

Представники ЗМІ провели експеримент, який показав, що відео з таких камер, за допомогою російського софту, перш ніж з'явитися на телефоні чи комп'ютері споживача, потрапляє на сервери, розташовані у москві, які належать компаніям, що мають зв'язки з ФСБ росії.

Про це пише Суспільне.

«Схеми» вказали, що камери з програмним забезпеченням TRASSIR упродовж останніх двох десятиліть масово закуповували і встановлювали як державні підприємства, — зокрема ЧАЕС, Адміністрація морських портів, так і приватний бізнес, — наприклад, «Нова пошта», «Велика кишеня».

Купували такі камери й пересічні українці для своїх приватних осель.

Використання цієї російської технології українська держава обмежила лише 27 лютого 2022 року, коли спеціальна комісія при Держспецзв'язку схвалила рішення, згідно з яким всі українські інтернет-провайдери мали заблокувати доступ до десятків мільйонів IP-адрес РФ, зокрема серверів компанії TRASSIR.

«Але й досі, увімкнувши VPN (сервіс з підміни IP-адреси), користувачі мають можливість користуватись цим російським софтом — відправляючи таким чином весь відеопотік на сервери у москві, що підтвердив експеримент, — зазначили журналісти.

У матеріалі також інформується, що бренд TRASSIR належить російській компаній DSSL, яка працює в Україні щонайменше 20 років, а один із її ключових постачальників — фірма «Трассір ЄС».

Представники ЗМІ запитали, чи співпрацюють вони досі й чи відомо українській компанії про можливу передачу відео на російські сервери. У відповідь там зазначили, що розірвали угоду щодо використання ПЗ TRASSIR у квітні 2023 року.

«Схеми» звернулись до державних органів, які мали б контролювати розповсюдження російського софту в Україні та завчасно попередити про ризики під час використання ПЗ TRASSIR.

В СБУ наголосили, що звертали на цей софт увагу ще у 2020 році. Тоді Львівська ОДА оголосила тендер на закупівлю камер з російським софтом, а спецслужба попередила, що програмне забезпечення дозволяє розпізнавати «номерні знаки авто, залізничні номери потягів, обличчя водіїв, пасажирів» і що це «могло бути використано для отримання інформації про пересування військової техніки залізничним транспортом та загальними автошляхами». Через це тендер скасували.

«Але на ситуацію з використанням TRASSIR на всій території України це майже не вплинуло», — мовиться у розслідуванні.

У відповіді на запит журналістів також стало відомо, що у травні 2022 року, вже у розпал повномасштабної війни, Держспецзв'язку попередило «органи сектору безпеки та оборони» про те, що «компанія TRASSIR/DSSL співпрацює з федеральними міністерствами та службами сектору безпеки РФ».

«Наразі залишається й інший ризик: TRASSIR може повернутися на ринок України під виглядом закордонного продукту, зокрема AziGuard румунської компанії AziTrend. Це румунське ПЗ, але судячи з рекламних роликів компанії, складається зі софту TRASSIR. Український постачальник «ТРАССІР ЄС», як повідомила його керівниця, вже з ними співпрацює», — додали «Схеми».

Читайте також: Білорусь тестує вакцину від… запоїв.

Telegram Channel