У ці листопадові дні виповнилося б 80 років від дня народження світлої пам’яті Тетяни Петрівни Андреєвої (на фото), відомого музейника з 50-літнім
стажем роботи в одній установі — Волинському краєзнавчому музеї
У ці листопадові дні виповнилося б 80 років від дня народження світлої пам’яті Тетяни Петрівни Андреєвої (на фото), відомого музейника з 50-літнім стажем роботи в одній установі — Волинському краєзнавчому музеї
Наталя ГАТАЛЬСЬКА, зав. відділу етнографії Волинського краєзнавчого музею, просвітянка
На Волинь прибула молодою випускницею філософського факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Народжена у старовинному Новгороді-Сіверському, що на Чернігівщині, Тетяна Петрівна захопилась багатою історією та самобутнім народним мистецтвом Волинського краю. А вивчала його у численних відрядженнях, експедиціях, долаючи пішки чи на попутних вантажівках десятки кілометрів. Адже за 50 років роботи у краєзнавчому музеї на посадах старшого і провідного наукового працівника, завідувача відділу, заступника директора їй доводилося бути учасником та організовувати науково-пошукові експедиції з вивчення природи, історії та народно-побутової культури краю, збору експонатів. У час роботи Т. П. Андреєвої на посаді заступника директора обласного музею створено низку музейних закладів на Волині. За ними доводилось мандрувати не лише у найвіддаленіші села, а й до Львова, Житомира, Києва, Санкт-Петербурга. Поліське бездоріжжя, відсутність транспортного сполучення не зупиняли допитливого дослідника. Багато сил і здоров’я було віддано справі створення історичних музеїв у Володимирі-Волинському, Ковелі та Кортелісах, краєзнавчих — у Маневичах і Любомлі. Особливі зусилля доклала невтомна Тетяна Петрівна для побудови Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. Саме вона виявила в архіві Лесі Українки Інституту літератури (м. Київ) матеріали про Олену Пчілку, на основі яких підготувала кілька грунтовних наукових статей про цю видатну, але мало знану на той час в народі жінку, створила перші в Україні виставкові експозиції про неї та її дочку Ольгу Косач-Кривинюк. Десятки тисяч експонатів, тисячі екскурсій і лекцій, десятки музейних експозицій — ось далеко не повний перелік зробленого невтомною трудівницею на ниві краєзнавства. Без вагань відгукнулася наша старша колега на пропозицію прилучитись до діяльності Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка. З ініціативи Тетяни Петрівни було налагоджено дружні стосунки музею з обласним ліцеєм з посиленою військово-спортивною підготовкою. Свій останній захід, присвячений відомій народній майстрині Марії Кравчук, Т. П. Андреєва провела в музеї саме для учнів цього ліцею. Тетяна Петрівна любила наше місто, вивчала його, досліджувала життєпис не лише відомих лучан, а й історію окремих будівель: колишніх навчальних закладів, культурно-освітніх установ, помешкань видатних городян. Здається, і зараз неквапливою ходою мандрує вулицями Луцька невисока миловидна жінка з мудрим допитливим поглядом сірих очей і доброзичливою посмішкою. Гадаємо, що гідним пошануванням відомого краєзнавця було б заснування обласної премії на відзначення музейних працівників імені Тетяни Андреєвої.
