ЧИ Є УПРАВА НА САМОПРАВСТВО ВОДІЇВ?

Колись ми хотіли, щоб автобуси якнайшвидше стали приватними. Ось тоді, мовляв, водії не будуть напихати салон пасажирами, наче бочку з оселедцями, не крастимуть державних грошей, стануть люб’язними, хоч до рани прикладай. Дожилися ми до підприємницького раю, але і тепер нерідко бракує людяності водіям, котрі зациклені на прибутку. А тут ще й виникають конфлікти з пасажирами, які мають пільги на проїзд (чи так вважають), а це неабияк дратує перевізників, котрі не завжди отримують від держави необхідну компенсацію. Словом, підприємництво процвітає, а мораль занепадає

Олександр НАГОРНИЙ


І про це також свідчить лист жительки села Бихів Любешівського району Вікторії Андрусик, яку вигнав водій Славомир Кравчук з автобуса, хоча вона й мала квиток. Це все-таки рідкісний прецедент навіть серед хамського ставлення водіїв до пасажирів. Ось витяг з листа в редакцію:
«Ця пригода сталася зі мною в п’ятницю, 6 листопада. Вранці я відправилася до обласного центру, щоб потрапити на прийом до лікаря. Процедура тривала довго і ввечері поспіхом я помчала на автобусну станцію. Біля каси стояло багато людей. Не дійшовши до неї, я почула розмову чоловіка, який пропонував підвезти до Любешова. Я дуже зраділа, що зможу доїхати до Любешова, а потім пересісти на Деревківську маршрутку, бо була певна в тому, що вже вона відправилася. Тим більше, що пригадалося, як мені довелося стояти з Луцька майже до самого Любешова минулої п’ятниці. О 19-ій годині ми прибули в райцентр і я відразу звернулася до касира, щоб дізнатися, о котрій прибуває маршрутка, що їде на Деревок. Взяла квиток до Бихова. Декілька разів виходила з приміщення, боялася залишитися, бо вже у мене був прикрий випадок, коли ми, три пасажири, купили квитки на цю саму маршрутку, а вона поїхала раніше.
Коли під’їхала маршрутка, я вирішила, що можна заходити, адже мала квиток. За мною зайшов водій і попросив вийти, що я і зробила. Коли почалась посадка в автобус, зайшла переді мною в салон якась жінка, дала водієві гроші і він дозволив їй залишитися. За нею піднялася в салон і я, а він мене вдруге з квитком вигнав із автобуса. Сказав, що хто мені дав квитка, хай той мене і везе. Я почала запитувати, що мені робити, може, поміняти білет до Деревка? Він відправив мене знову до каси, а сам закрив двері і відразу від’їхав. Залишив мене і ще одного юнака, який їхав до Бірок. Сказав, що туди не поїде, хоча на автобусі написано Луцьк—Деревок—Бірки. Я була вражена. Не взяв тому, що не дала йому грошей на «лапу»? У чому моя провина, що мене, як злочинця, викинули з автобуса? Допомогли мені добрі люди, які їхали з Білорусі в Залаззя. А водій не тільки їздив до Бихівської зупинки, а й в самі Бірки підвозив кілька чоловік».
Тут і справді виникає здивування: чому так повівся водій, за що покарав жінку, яка поверталася з лікарні? Адже до села Бихів кілометрів двадцять. Залишити жінку в негоду темного вечора в селищі, знаючи, що ніякий транспорт уже не йде, це, знаєте, треба мати жорстоке серце, або принаймні якісь підстави.
Ми по телефону поспілкувалися з підприємцем Наталією Приходько, яка пообіцяла, що про причину такого дивного вчинку водія ми дізнаємось. І, справді, в редакцію зайшов Славомир Кравчук, щоправда, вів себе скромно, ввічливо і розважливо. Водій роз’яснив таким чином конфліктну ситуацію:
— Я тій жінці відповів, що в мене вільних місць немає, а квиток на прохідний автобус автостанція не має права продавати, не відаючи, чи вони є. Я відіслав її до каси і за графіком відправився по маршруту. Тієї ночі мене розбудив її чоловік, представився, що він сільський голова, показав посвідчення і почав погрожувати, що звільнить мене з роботи...
Як бачимо, був ще й фінальний акорд тієї поїздки. Водій, який тоді ночував у Деревку, звернувся ще й у міліцію із повідомленням, ніби сільський голова, мовляв, від нього щось вимагав. Обурення рідних жінки можна зрозуміти. Але для вияснення ситуації є відповідні органи, котрі видають ліцензії підприємцям і організовують перевезення пасажирів.
Касир-контролер Любешівської автостанції Ніна Горщар ще не пам’ятає такого, щоб хтось з водіїв не взяв пасажира з квитком, принаймні, завжди є стоячі місця. Бо що робити бідолашній людині вночі в Любешові? І того вечора людей було не так багато і якщо чогось і не вистачало, то хіба що совісті у водія.
І все ж істина відкрилася завдяки зізнанню Славомира Кравчука. Він повідомив про те, що йому та його колегам болить. У такі «прибуткові» дні власники бусів з Любешова (а, мабуть, і з інших райцентрів) виїжджають в Луцьк на підробітки і перехоплюють пасажирів у «законних» перевізників. Тепер зрозуміло, чому Кравчук висловив обурення тим, що жінка не їхала з ним з Луцька. За втрати прибутку — покарання негайне і невідворотне. Йди пішки у свій Бихів. Як повідомив Славомир Кравчук, перевізники не раз скаржилися на свавілля приватників, але немає ніякого реагування керівників автотранспортного управління, міліції. То ж, як бачимо, водії взялися самі наводити «порядок» і карати неслухняних пасажирів. Так можна далеко зайти.