Щоб врятувати свою дружину, Сергій подарував їй половину печінки

43-річна Віра Стужук із Івано-Франківська все своє доросле життя не почувала себе здоровою людиною. Проблеми по гінекології, біль у шлунку, надто часті застуди та слабкість. Медики десятиліттями підліковували жінку, утім встановити істинну причину хворобливості не могли. 

Торік стан Віри погіршився. З’явився сильний свербіж. Каже: «Я просто роздирала шкіру. Було відчуття, ніби тіло палає». Крім цього, шкіра пожовтіла. 

Тож жінка знову почала обстежуватися. І спеціалістам Лікарні Святого Пантелеймона «Першого медичного об’єднання Львова» таки вдалося встановити первинний діагноз – вроджене аутоімунне захворювання. Імунна система Віри помилково атакує власні клітини, вважаючи їх чужорідними. Зрештою це призвело до цирозу печінки і врятувати жінку могла лише пересадка органу. 

Спеціалісти Центру трансплантології поставили пацієнтку в лист очікування на орган від посмертного донора. І про всяк випадок почали перевіряти чоловіка Віри Сергія на сумісність та відповідність критеріям родинного донорства. 

Стати донором – я прийняв це рішення за секунду. Бо це ж – моя дружина. Я не міг інакше

«З лютого вона стала зовсім іншою – ніби не моя дружина, а просто людина без емоцій, без енергії, їй було дуже важко… Стати донором – я прийняв це рішення за секунду. Бо це ж – моя дружина. Я не міг інакше», – розповідає Сергій. 

Взагалі за статистикою лише 25% людей можуть стати донорами за життя. На це впливає багато факторів, серед яких – об’єм та анатомія печінки (чи можна її розділити на 2 частини). 

І диво сталося! Чоловік Віри, який має ту ж саму групу крові що й дружина, підійшов за всіма критеріями. Це – рідкість. 

Спеціалісти Лікарні Святого Пантелеймона розділили печінку Сергія та пе­ресадили частинку органу його коханій. Все минуло успішно. Нині подружжя відновлюється після операцій і мріє просто бути одне в одного. 

Зараз читають: Що відповів штучний розум на запитання волинської журналістки: «Коли закінчиться війна в Україні?».