У цьому домі кутів нема.
Переселенці збудували дім із… соломи у формі яйця
У селі Олешин на Хмельниччині вихідці з Харкова Лана Тесленко разом із чоловіком Олександром звели екобудинок без кутів. Для цього використали переважно сміттєві відходи. Фундамент хати зробили з використаних шин, а стіни – з соломи
Для оздоблення будинку використали глину. За словами жінки, частину меблів і деталей вона знайшла на місцевій сортувальні, після чого довела їх до ладу й дещо переробила. Дім родини – з комунікаціями, опалюється буржуйкою.
У Харкові Лана була дизайнером обягу, а її чоловік – архітектором.
– Як ви опинились на Хмельниччині? Адже покинути великий та шумний Харків – це непросто, – запитали у подружжя журналісти видання «Факти».
– Я – звідси родом, тому мені до села не звикати. У березні 2022 через бойові дії ми й переїхали сюди. Оселились у селі Олешин, тут проживав мій двоюрідний брат… У розпал війни хотілося побудувати дім із матеріалів, які можна знайти на смітниках, бо їх, особливо – стихійних, десятки тисяч по всій Україні. Це – не про якесь бідування чи що я не можу заробити коштів. Це про те, що навколо нас – настільки великі можливості, які ми не помічаємо. Тим паче тема – дуже важлива, бо багато людей через війну втратили житло чи воно сильно пошкоджено ворогами.
Креслення майбутнього дому зробив чоловік. Будинок, до речі, у формі яйця. А це – символ нового життя… Почали будувати дім восени 2022 року. Закінчили у 2024 році, проте тільки тепер наважилися розповісти всі деталі, бо якось було не до того.
– Чим особливий ваш дім? Які його параметри і що всередині?
«Мої ідеї завжди базувалися на економії ресурсів та любові до навколишнього світу», – каже Лана Тесленко.
– Площа – 30 квадратних метрів, наче смарт-квартира. Але є все, щоб комфортно проживати. Всередині – вбиральня, душ. Фундамент у нас – із використаних гумових шин, всередині там – щебінь та пісок. Стіни – з соломи, обмащували дім глиною, яку нам віддали задарма чоловіки, котрі копали криницю. Для покрівлі даху використали гонт. Це – покрівельний матеріал, виготовлений у вигляді дерев’яних дощечок. Також утеплили його утеплювачем із льону. Хатина має зверху півповерху, де знаходяться спальні місця. Внизу – відкритий простір, де є кухня та диван, який я зробила з соломи та лаванди, тому, коли лежиш на ньому, насолоджуєшся неймовірним ароматом.
– Чи мали якісь труднощі в процесі роботи?
– Проєкт давався нам легко, бо якось так виходило, що я на сміттєзвалищах знаходила все і навіть більше. Наприклад, унітаз знайшла теж на смітнику. Цілий і дуже мало був у використанні. На ньому виднілися сліди шпаклівки, тобто люди, скоріш за все, після забудовників переробляли ремонт. Також на смітнику знайшла стільці, яким зробила редизайн, комод на ніжках із дуба, сервант, скриню. Опалюється хата буржуйкою, є у ній бойлер, пральна машинка.
– У скільки ж обійшовся ваш екологічний дім?
– Загалом – 100 тисяч гривень. Бо 20% зі всього проєкту купували, наприклад ті самі тюки, короби з дерева для каркасу, а 80% – речі зі смітника… Можна не купувати нову річ, бо насправді вона і непотрібна, а дати життя старій. Я живу так, як відчуваю. Свідоме споживання – це майбутнє не тільки України, а й всього світу.
Вікторія МИКИТЮК
