Їй доводиться годувати його з ложки, перевертати і шукати розради у фразі: «Бог терпів і нам велів»…
«Я хотіла зберегти вам батька…». Історія на вечір
Наша сусідка вже сорок років терпить свого чоловіка. Він пив, зраджував, грошей у дім не приносив, а вона ходила, наче з медаллю «жертви», й гордо казала, що сім’ю вдалося зберегти виключно завдяки її витримці
Якось узяла дітей у ліс по гриби. Осінь була холодна. Дрібний дощ сипав за комір і перетворював теплі светри на мокрі ганчірки. Під ногами хлюпало, птахи сварилися між собою, діти скиглили й просилися додому, ховаючи руки у рукави тонких курточок. Намучилися, змерзли, ледве ноги волочили – зате назбирали цілий мішок добірних білих.
Раділи: вистачить і на зиму – і в суп, і до картоплі, і для пирогів. Та тільки зайшли в хату, як чоловік влаштував скандал через те, що вечеря не готова. Вона, ледь тримаючись на ногах, поставила сковорідку на плиту, а він, осатанівши, вліз взутим у повну ванну грибів і почав їх топтати.
Діти кричали, хапали його за штанини, а він з насолодою піднімав свої величезні кирзові чоботи й хрускотів грибними шапочками, перетворюючи все на місиво.
Таких історій у них – возом не вивезеш. Тепер вона плаче, що нічого доброго в житті не бачила: ні свіжого пирога спокійно не з’їла, ні хутра справжнього не мала.
Кажуть, що не можуть влаштувати особисте життя, бо в кожному чоловікові бачать тирана.
Доньки виросли й вилетіли з гнізда. Телефонують рідко, частіше дорікають за дитячі травми й нескінченні походи до психологів. Кажуть, що не можуть влаштувати особисте життя, бо в кожному чоловікові бачать тирана. Вона крізь сльози виправдовується: мовляв, хотіла зберегти їм батька. А вони різко відповідають: «Хіба він нам був батьком?».
Вона згортає розмову й біжить до чоловіка. Той став лежачим. Їй доводиться годувати його з ложки, перевертати і шукати розради у фразі: «Бог терпів і нам велів», навіть не розрізняючи, коли таке терпіння на благо, а коли на...
Терпіти варто пологи й душевний біль. Безсонні ночі, коли немовля корчиться від кольок. Підліткові бунти й юнацький максималізм. Довгу зиму, погану погоду, примхи старих батьків. Затор, якщо вже застряг.
Терпіти можна задачі з тригонометрії, коли не виходить, чи холод і голод на полюванні. Одне слово – те, на що ми не можемо вплинути. Але все інше, що піддається змінам, треба змінювати.
Наприклад: недостойну поведінку чоловіка, ненависну роботу, біль – будь-який, брехню, зраду, приниження. Треба міняти чоловіка, квартиру, роботу, думки, звички й навіть ставлення до життя.
Як казав один журналіст: «Терпіти – неприродно. Людина народжена, щоб жити добре, а не погано».
Ірина ГОВОРУХА.
