А ще, вмикаючи дітям в YouTube мультики типу «Маша та ведмідь» та «Фіксики», українці допомагають росіянам заробляти на монетизації.
Чому «Маша і ведмідь» працюють на путіна?
Кривава повномасштабна війна росії проти України триває четвертий рік, а у багатьох українських родинах досі звучить знайомий голос Маші з російського мультсеріалу «Маша і ведмідь», який став лідером серед дитячого контенту в Україні
За даними «Детектор медіа», лише за 2025 рік цей мультик в Україні «набрав» 800 мільйонів переглядів і приніс росії 2,4 мільйона доларів!
Чому продукт країни-агресорки залишається в дитячому просторі, як це можливо в реаліях сучасної України, і що з українцями не так? Цей анімаційний серіал, який створила в 2009 році російська студія «Анімаккорд», швидко став популярним не лише у рф, а й за її межами.
На YouTube серії набирають мільярди переглядів, а платформи на кшталт Netflix і Amazon Prime купували права на трансляцію. Сюжет – простий: дівчинка-бешкетниця Маша влаштовує безлади в лісі, а ведмідь (нібито колишній цирковий артист) намагається зберегти порядок.
Усе відбувається динамічно, з гумором. Проте за цією безневинною, на перший погляд, яскравою картинкою криється… завуальована російська пропаганда. Аналітики та експерти з медіаграмотності неодноразово зазначали, що «Маша і ведмідь» є прикладом м’якої сили, якою кремль користується для просування своїх наративів.
Маша втілює образ безкарної неконтрольованої сили, яка всіх ставить на місце, – своєрідний образ росії. За словами британських і німецьких дослідників, «Маша і ведмідь» – це «витончена форма пропаганди, адаптована для дітей», що втягує юну аудиторію в сприятливу для росії систему символів і поведінкових моделей.
Маша втілює образ безкарної неконтрольованої сили, яка всіх ставить на місце, – своєрідний образ росії.
Чому українські діти продовжують його дивитися? Причин є кілька. Найпоширеніша – відсутність батьківського контролю. У більшості родин діти мають вільний доступ до YouTube або Tikтok. Алгоритми часто підкидають контент із найбільшими переглядами, а серії «Маші» мають мільярди. Деякі батьки, які самі включають дітям «Машу», не бачать загрози в мультику.
На жаль, через свою інфантильність та небажання дивитися в корінь зла, вони досі вважають, «Маша і ведмідь» – це «просто мультик».
Не бачать чи не хочуть бачити, що цей медіапродукт створений у країні, яка вбиває українських дітей. І поки діти в Києві, Харкові чи навіть Львові дивляться його на смартфонах, на іншому боці фронту цей самий образ використовується як засіб впливу.
Ще одна причина – брак якісного українського контенту. Хоча останніми роками українська анімація робить великі кроки вперед (наприклад, «Мавка», «Туконі» тощо), у сегменті коротких мультсеріалів для дошкільнят український ринок досі не насичений.
Як пояснити дитині, що це не «просто мультик»? Насамперед дорослі повинні самі це усвідомити і бути відповідальними за якість інформації, яку споживають вони і, відповідно, їхні діти. А ще бажано встановити фільтри чи функції «батьківський контроль», тобто обмежити небажаний контент.
Ну і, звісно, якомога більше спілкуватися з дітьми й пояснювати, чому краще обрати український, а не російський мультик.
Галина ЯРЕМА, журналістка газети «Високий Замок» (Львів).
Зараз також читають: Волинянка Надія Троневич свою першу картину намалювала в 62 роки.
