Ідея створити готельно-розважальний заклад під такою назвою у депутата Нововолинської міської ради Василя Бутинця визріла давно...
Ідея створити готельно-розважальний заклад під такою назвою у депутата Нововолинської міської ради Василя Бутинця визріла давно. Спеціаліст у сфері торгівлі, який надбав непоганий досвід роботи ще за радянських часів, взявся за її реалізацію ще сім років тому. Саме тоді випала нагода придбати адміністративне приміщення колишньої шахти №4. На площах його першого поверху спочатку почав функціонувати магазин. Згодом, побувавши в багатьох містах України та за кордоном і ознайомившись з інфраструктурою там, взявся облаштовувати фітнес-центр, який розмістився на другому поверсі. Його затребуваність - а похвалитися сучасними тренажерами, сауною, солярієм, де все зроблено на високому естетичному рівні, може далеко не кожне місто такого масштабу, - помітно додала оптимізму в бажанні рухатися далі
Алла ЛІСОВА
-Спочатку думав облаштувати звичайні кімнати, де б подорожуючі (а приміщення знаходиться поруч з трасою «Ковель - Жовква») могли зупинитися на ніч і відпочити, - розповів засновник закладу Василь Бутинець. - Адже на той час місто не мало жодного повноцінного готелю. Але згодом зрозумів, що час диктує свої умови. І якщо вже взявся робити такий заклад, то він повинен відповідати європейським стандартам. Зі слів співрозмовника зрозуміла, що готельно-розважальний бізнес, який розпочав пан Василь, вимагає вкладення неабияких коштів, і є, так би мовити, довгостроковим. Хоч уся документація була готова ще в 2004 році, свої двері готель «Дон Кіхот» відкрив відвідувачам тільки минулого року. Чимало нововолинців, переступивши поріг колишнього шахтного підприємства, приємно подивувалися. Там, де були роздягальні, лазня, інші технічні підсобки, - дванадцять чудово вмебльованих готельних номерів - вісім економкласу і чотири - люкс. У коридорі, як і скрізь, прекрасно потрудився дизайнер, стилізувавши його під іспанські мотиви, фрагменти мандрівок Дон Кіхота. Затримують погляд картини нововолинського художника Анатолія Мужевітіна, який ілюстрації з книги «Дон Кіхот» відобразив на великих полотнах. Вишуканість у кімнатах вловлюється в усьому - від підбору кольорів шпалер, меблів до речей щоденного вжитку, які є в кожному номері. А хто відмовиться сфотографуватися біля величезної скульптури лицаря «печального образу»? Або біля стилізованого діючого фонтанчика, що розмістився посеред коридору? - У кожній справі все обдумую до дрібниць сам, а тоді вже раджуся зі спеціалістами, - каже Василь Бутинець, працелюбності і підприємливій жилці якого може позаздрити багато хто. Коли запитала про вартість перебування у готелі, він мовив: - Із ціною потрібно поводитись дуже обережно. Важливо втримати свою марку. Попри те, що були вкладені чималі кредитні кошти, ми змушені зважати на вітчизняний, з поправкою до місцевих умов, ринок. Вартість одного номера становить від 140 до 290 гривень в залежності від багатьох параметрів. Найдорожчими, звичайно, є кімнати з гідромасажним боксом або ванною джакузі. Заговорили й про таку романтично-екзотичну назву готелю. - Чому «Дон Кіхот»? - усміхається Василь Бутинець. - Якось так вже склалось, що заклади, якими опікуюся, починалися на склад «до»- «Доніно», «Добряк»,»Добре пиво», «Добробут». І перша нота - «до» - дала початок музиці. Але найголовніше, що герой роману іспанського письменника Мігеля де Сервантеса був великим мандрівником. Василь Бутинець задоволений, що такий заклад виявився дуже потрібним для міста. Бо його відкриття співпало якраз з моментом, коли в Нововолинську почали будуватися такі крупні підприємства, як «Кроноспан», «БРВ - Україна», шахта №10, де трудиться чимало працівників із зарубіжжя, зі сходу України. Отож, з гордістю каже директор, за рік у шахтарському місті побувало чимало гостей, в тому числі й мешканці майже двадцяти зарубіжних країн, найбільше - чехи, словаки, росіяни, білоруси. Це підтверджують прапорці різних країн, які прикрашають робоче місце адміністратора. Правда, «Дон Кіхот» також відвідали гості з Бразилії, Аргентини, Фінляндії, які по Інтернету знайшли нововолинський готель і, задля економії грошей, як пояснили, вибрали його. При створенні свого «Дон Кіхота» директор переслідував єдину мету - аби було приємно й комфортно тим, хто потрапляє у прикордонне шахтарське місто Нововолинськ. Щоб у них залишалися найкращі враження про нього і його мешканців.
